Вийдіть на Товтри і гляньте на наше Вікно. Направо і наліво, де не кинеш оком – зелена долина. Ліс і поле… Поле і ліс.. І так без кінця краю! А посередині наше село. Чепурне і привітне, як писанка
с. Вікно, де було помістя відомих меценатів Федоровичів які започаткували заповідання природи в околицях села ще у 1910 році (степові резервати гора Гостра і гора Любовня).
Гора Гостра |
У Вікні, 1883-1884рр. жив Іван Франко, опрацьовуючи родинний архів громадського діяча, мецената, депутата віденського парламенту Івана Федоровича. А онде – камінні скелі – то Франкові. Розповідають, що не раз він приїжджав до панів Федоровичів. Так от, Франка пан запросив, щоб той довів до ладу господарські книги. А сам всім панам хвалився, що рятує народного письменника від голодної смерті. Так то було, чи ні, а богу дякувати, жив у нас Франко якийсь час. В будні дні працював над паперами, а вільну хвилину ходив по хатах, балакав з людьми, любувався нашими килимами. А по неділях ходив на сю скалу і довго сидів там і щось писав.
І називають ці скелі Франковими.
І називають ці скелі Франковими.
Франкові Скелі |
У селі встановлено пам'ятник-бюст Івану Франку і меморіальну дошку на його честь.
У школі діє кімната-музей Великого Каменяра.
Давним–давно ця мальовнича місцевість називалася Зеленою Грушкою. Бо край був багатющий на фруктові дерева, а смачнющі грушки, кажуть, потрапляли на стіл самого цісаря Франца Йосипа. Нова ж назва – Вікно – виникла не випадково.
“Довкола Зеленої Грушки простягалися непрохідні болота і дістатися в інше село можна було лише вузенькими стежками через лісові хащі, говорить стара легенда.
Якось, видершись на гору Гостра Скала, селяни побачили серед боліт вісім джерел з чистою водою. Джерела виглядали як копанки або невеликі круглі вікна. От поетично налаштовані подоляни і назвали село Вікном.”
Також розповідають старожили, що в страшні часи татарської навали чужинці стерли село Зелену Грушу з лиця землі. Хтось з уцілілих жителів,— повідають, що то був рибалка,— поселився на новому місці біля потічка, який брав початок з великого болота з численними карстовими озерами-вікнинами. Згодом тут виросло село, і назвали його Вікном.