середа, 14 грудня 2011 р.

"У сімейному колі" - засідання клубу за інтересами


            Права людини – це одна з найсвятіших і найдорожчих людських цінностей, тому їх треба поважати і дотримуватись. Суспільство постійно удосконалюється, і невід’ємні права кожної людини є тим загальнолюдським мінімумом, без якого вона не може існувати.
            У бібліотеці-філії с.Яблунів відбулося засідання клубу за інтересами «У сімейному колі» з учнями 9 класу Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на тему: «Правам людини – європейський рівень поваги та захисту».


        Із вступним словом виступила голова ради клубу Курій О.С. Ознайомила з документом декларації прав людини, який був визнаний усіма державами в 1948 році.

Годину спілкування на тему : «Права та обов’язки - нероздільні» продовжила заступник голови ради клубу Говенда Л.С., де висвітлили питання по правовому захисту дітей та проблем молоді.

Свою думку щодо прав людини та дітей розповіла учениця 9 класу Мостова Ганна і підкреслила, що майбутнє кожної людини залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист є основним завданням сучасності.
Присутні переглянули тематичну поличку на тему: «Правові пам’ятки сучасної доби».

вівторок, 6 грудня 2011 р.

"Радилися бібліотекарі"

  Шостого грудня 2011 року відбулася перед звітна нарада бібліотечних працівників району. Де були висвітлені питання :
1.   Звіт бібліотеки за 2011 рік.
2.  Планування на 2012 рік
3.  Дотримання правил техніки безпеки.
4.  Огляд нових матеріалів з питань культури.


         
    В нараді прийняли участь: 
          Директор ЦБС – Л.І. Зубкова

          Головний спеціаліст відділу культури і туризмі М.М. Фаберська.

           Заступник директора по роботі з дітьми Н.Я. Пенюта.

           Зав. методичним відділом  М.П. Осика

           Методист І. І. Лоза
           Бібліограф – Г.М. Шустак.
           Інженер по техніці безпеки Н. В. Назаркевич.

    понеділок, 5 грудня 2011 р.

    "Поету-пісняру Степану Галябарді - 60"

             
              Чи не кожному свідомому українцю добре знайоме ім’я заслуженого діяча мистецтв України, поета-пісняра Степана Галябарди.
               Степан Петрович Галябарда Народився 2 грудня 1951 року в с.Суходіл, Гусятинський район Тернопільської області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету в 1973 році.
    Працював у пресі, був на громадській роботі, працював головним редактором радіостанції "Молода гвардія", директором першої в Україні незалежної комерційної радіостанції "Радіо Roks" у Києві.
                  У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій "Не поверну човен", яка складається з двох розділів "Біль України" і "Не поверну човен". У збірку увійшло багато віршів, які С. Галябарда присвятив рідному краю, його чудовим мальовничим краєвидам, своїм землякам. Сьогодні важко уявити національний культурний простір без пісень поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України Степана Галябарди.
               У 1997 році у тернопільському видавництві "Збруч" вийшла друга збірка поезій "Догорає калина". В ній вміщено не тільки вірші різних років, але й — і це найголовніше — пісні, написані С. Галябардою у співдружності з багатьма відомими композиторами — Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Олександром Злотником, Олегом Марцинківським та іншими.
    У книзі кілька розділів, об'єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до коханої, любов до Вітчизни. В окремий розділ увійшла шоу-вистава "Я — Роксолана" — про долю славетної українки з наших країв.
               Читаючи вірші, слухаючи пісні на слова С.Галябарди маємо змогу насолодитися красивим і високим поетичним словом, оригінальною образністю і тонкою ліричною щирістю автора, вмінням торкнути найсокровенніші струни людської душі.
    В Гусятинській районній бібліотеці проведено поетичну годину «Пісенний диво-сад його душі» та розкрито викладку літератури «Поверни мене, доле, шляхами, у дитинство мене поведи».


















    Вірні друзі мої
                 
    Знову свято моє настає
    Вас у гості запрошую я.
    Я щасливий, що ви в мене є,
    Вірні друзі, як совість моя.
    Бо коли у біді, а чи в тузі
    Опинявся в житті на краю,
    Підставляли плече вірні друзі,
    Щире серце і душу свою.

    Приспів:
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Вас сьогодні у мене багато,
    Ви злетілись усі, ви до мене прийшли
    Із близьких і далеких країв.
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Радий вам я і в будні, і в свята,
    Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,
    Вірні друзі мої.

    І веде мене доля моя
    Крізь спекотливу тишу і грім.
    Та ніколи не зраджував я
    Рідній пісні і друзям своїм.
    Я не знаю, ще скільки літ
    По дорозі у вічність мине.
    Але вірю, що друзі і світ
    В суєті не забудуть мене.

    Приспів:
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Вас сьогодні у мене багато,
    Ви злетілись усі, ви до мене прийшли
    Із близьких і далеких країв.
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Радий вам я і в будні, і  свята,
    Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,
    Вірні друзі мої.



    Це мій неповторний рідний край

    Сміється в небі місяць молодий
    І соловей до ранку не змовкає,
    І білим сяйвом світяться сади,
    А та любов на струнах серця грає.
    То все мій неповторний рідний край,
    Тут народився, тут живу й кохаю.
    Співай же, серце, ти, музико, грай,
    Такого краю більш ніде немає.

    Приспів:
    Тобі вклоняюсь, доленько моя,
    За те, що в Україні народився,
    Що у красі і щасті виріс я,         |
    І материнським словом причастився!  |

    Нового віку сонце вже встає
    І нам його зозуленька віщує,
    А українство дороге моє
    Одвічно край свій любить і шанує!
    Надія наша чиста, як роса,
    Творити щастя в мирі і терпінні,
    Чому всміхались світлі небеса       |
    І ми були довічно всі єдині!       

    Приспів.

    Моє тут джерело, мій рідний край,
    Тут народився, тут живу й кохаю.
    Співай же, серце, ти, музико, грай, |
    Такого краю більш ніде немає.      
    Такого краю більш ніде немає!



    У райськім саду (Яворина)


    Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
    Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
    Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
    І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

    Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
    І душею своєю я вас, як умів, причащав.
    Але видно Господь мені краще життя напророчив,
    І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

    Приспів
    На могилі моїй посадіть молоду яворину,
    І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
    Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
    Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

    Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
    Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
    Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
    Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

    У далеких світах якось раптом усе я покину,
    Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
    І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
    І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

    понеділок, 28 листопада 2011 р.

    Гурток "Павутинка"

               Засідання гуртка комп'ютерної грамотності «Павутинка» відбулося в Копичинецькій бібліотеці для дітей. Учасниками гуртка є дітей з малозабезпечених сімей району.   

    четвер, 24 листопада 2011 р.

    «Голодомор – невиплакані сльози України»

    Не сьогодні це сказано:
    Час руйнувати і час будувати,
    Час розкидати каміння і час збирати каміння.
    Час мовчати і час говорити…
    Настав час говорити.

                Нашому народу повертається історія, а історія - це правда. Минуле ще болить кожного з нас. Сьогодні, в час очищення, починаємо осмислювати самі себе – кожна людина і весь народ: що з нами сталося? Сміливішає пам'ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати викривальні документи. Можна замести сліди злочинців. Можна переписувати історію на угоду скороминущим диктатором… Але з пам'яттю народу нічого не вдієш. Пам'ять передається із покоління в покоління
                 Дуже нелегко гортати сторінки такої книги пам'яті, але гортати треба. Бо без правди про минуле, якою страшною вона б не була, не уявляється процес очищення та оновлення, що відбувається в країні.
                Нам, сьогоднішнім, важко зрозуміти, осягнути, що відбувалося в ті роки – 1932-1933. Страшна трагедія – Голодний Мор, яки забрав життя мільйонів українських людей.
                «Голодомор – невиплакані сльози України» під такою назвою районна бібліотека для дорослих разом із учнями 9 класу провели вечір-реквієм.

    Про голодомор 1932-1933 років розповіла бібліотекар Мудра Н.В.

    З оглядом літератури «Голодомор в художні літературі» ознайомила присутніх бібліограф Шустак Г. М..

    До уваги учасників вечора книжкова виставка  "І було пекло на землі...".

    У вечорі приймали участь Казимирів А. П.- класний керівник Бібліотекарі Лозінська Г.І., Град Л.С.. Із заключним словом виступила зауч школи Ізбаш Т. А.

    Для того,  щоб молоде покоління знало ціну крихти хліба в голодовий рік, їм було роздано по окрайчику хліба.


    вівторок, 22 листопада 2011 р.

    Цикл книжкових виставок "Наш вернісаж"

             
                  В бібліотеці для дітей м. Копичинці постій діє цикл книжкових виставок "Наш вернісаж", одна із  них "Паросток лемківського коріння", це виставка картин художника С. Ядловського, виходця із лемківщини уродженця с. Яблунів

    "Вшанування славного земляка Василя Корчемного"

                У неділю, 13 листопада, у Хоростківській міській бібліотеці для дорослих за участю громадськості міста, району, області і столиці відкрито та освячено кімнату-музей відомого вченого, агронома-садівника, літератора, поета, краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України, Заслуженого працівника сільського господарства України Василя Григоровича Корчемного . У кімнаті-музеї розміщено видання, зібрані на протязі більш, ніж 60-річної діяльності Василя Корчемного. В актовому залі музичної школи м. Хоростків присутні вітали відомого земляка зі славним ювілеєм – 80-річчям з дня народження, яке він святкує 14 листопада. В урочистостях взяли участь  заступник керівника виконавчого апарату І.Соболь, який привітав ювіляра та вручив Подяку і вітальну адресу від Гусятинської РДА та районної ради, начальник відділу культури Р.Сагайдак.