"Книжкова лікарня"

                                                 Я - лікар книжковий.
                                                           Я книги лікую,
                               Я хворі сторінки їм ремонтую.
                           Мої пацієнти - брудні і з дірками
                       Кому з вас погано - ходімо із нами!
                       Я дам вам сорочку з паперу і клею,
                     Щоб книги зцілити - в лікарні усе є!

           Книжки- як люди: народжуються, живуть, старіють. Як і люди можуть хворіти. А захворівши, потребують лікування.
         Для хворих книжок є спеціальні лікарні вони називаються реставраційні майстерні, і в нашій бібліотеці-філії с. Сидорів є така майстерня- гурток "Книжкова лікарня", тут надають допомогу "потерпілим". Звідси старі зіпсовані книжки виходять такими приємними на вигляд, що їх відразу хочеться взяти до рук і почитати.
        Клей, картон, ножиці- ось основні інструменти, за допомогою яких "лікують"книги.
       Бібліотекарі надають гуртківцям консультації, пояснюють, як правильно поводитися з книгами, як відремонтувати зіпсовані сторінки, щоб книга довше жила і радувала своїх читачів.

 

"ЗУНР - наша слава і гордість".

          Західноукраї́нська Наро́дна Респу́бліка— українська держава, що існувала протягом 1918–1919 років на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини. Проголошена 19 жовтня 1918 року. Охоплювала територію заселену українцями — Галичину, Буковину й Закарпаття. 1 листопада розпочався військовий конфлікт проти Польщі, яку підтримували країни Антанти, насамперед Франція. 22 січня 1919 року ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Відзначаючи 95-річницю від дня проголошення ЗУНР в районній бібліотеці для дорослих розкрито викладку літератури "ЗУНР - наша слава і гордість".

''ЛЕМКІВЩИНА: МИНУЛЕ І СУЧАСНІСТЬ''

Інтернет огляд.

      Минуле.

       «Лемки – етнографічна група українців, які здавна жили по обох схилах Східних Бескидів (у Карпатах між річками Сяном і Попрадом на захід від Ужу)… Особливості історичної долі та природних умов, культурно-побутові і господарські взаємовпливи з сусідніми народами (угорцями, поляками, словаками) зумовили деякі відмінності в господарстві, культурі, побуті і мові українців цього району…Багато лемків змушені були… ходити на заробітки або емігрувати до США, Канади, Аргентини. Основним заняттям лемків були землеробство (на полонинах), скотарство, домашні промисли (ткацтво, гончарство, різьба на дереві).
     Про це можна прочитати:
     Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка. - 2-ге вид., стер.-К.: Либідь,2005.-160 с.; іл.
    Кириченко М.А. Український народний декоративний розпис: Навч.посіб.- К.: Знання-Прес, 2006. – 228с.
    Лемківська писанка – традиції та сучасні тенденції: Каталог / Упоряд. Г.Вихованська, В.Солинко. – Львів,2013.- 20с.
    Манько В. Українська народна писанка.- Львів: Свічадо,2006.- 47с.
    Соломченко О.І. Писанки Українських Карпат. - Ужгород: Карпати,2004.- 238с.;іл.- Рез. англ., нім., фран., рос., пол.., словац., угор. мовами.
 
 


 
Для поселень лемків характерна скупченість в долинах вздовж річок, доріг. Житлом була переважно рублена, пофарбована в різні кольори хата. Під одним дахом звичайно будували житлові і господарські споруди. Одяг відзначався простотою. Лемки носили домоткані сорочки (з розпіркою на плечах у чоловіків), кольорові камізельки з блискучими ґудзиками (лейбики), довге домоткане вовняне пальто (чуги) з великим коміром у вигляді капюшона. Жіночий одяг оздоблювався вишивками.
      Багатовікова боротьба лемків проти іноземних загарбників та місцевих експлуататорів відображена в численних народних піснях та переказах. Фольклор лемків зберігає чимало архаїчних елементів, має в собі помітні впливи народної творчості західних і південних слов`ян. Ряд творів відображає еміграцію, важкі умови праці та експлуатацію на чужині…»(УРЕ,т.8.- Київ, 1962,с 64).
     Ця тема добре розкрита в книгах:
    Дуда Ігор. Лємківський словник: 26000слів. – Тернопіль:Астон,2011. - 371с.
    Красовський І.,Солинко Д. Хто ми, лемки…Популярний нарис.- Львів:Ред.-вид. відділ обласного управління по пресі, 1991.- 48с.
    Лемківщина. Земля – люди – історія – культура. -Т.1/ Ред.Б.О.Струмінський; Перед.Я.Падох. - Нью-Йорк – Париж – Сідней. – Торонто, !988.- 569с.
    Лемківщина. Земля – люди – історія – культура.- Т.2/ Ред.Б.О.Струмінський. - Нью-Йорк – Париж - Сідней – Торонто, !988.- 496с.
 


Трагічна доля лемків змусила їх залишити свої терени і розселитися по всьому світу.
 
     Лемки в Україні.

      В Україні лемки проживають трьома групами.
      Перша і найбільш численна група – це депортовані з Лемківщини в 1944-46 рр.Близько 500тис. українців тоталітарними режимами Польщі і СРСР депортували в УРСР, розкидавши по всіх областях, переважно на Півдні в степах Одещини, Херсонщини, Кіровоградщини, Донеччини, що стало дуже великим випробуванням для горян. Рівнина навівала смуток і тугу за рідним краєм, за Карпатами і тому переважна більшість переселенців повтікали на Західну Україну.
       Тяжких поневірянь зазнали і десятки тисяч лемків, депортованих у 1947році, під час операції «Вісла» на німецькій території. Винищувалися цілі села, спалювали будівлі, руйнували церкви. Близько 250 церков перетворилися на руїни, замордовано десятки священників, вбито сотні людей.
       Депортація практично поставила на межу зникнення цілий субетнос українського народу, знищивши його духовну і матеріальну культуру.
       Про ці страшні часи лихоліття йдеться в книжках:
       Акція «Вісла» - завершальний етап депортації українців Польщі. Історична спадщина і суспільна свідомість/ Зб.наук. праць.-Львів,2013.- 147с.
      Боднарчук Ю.Ю. Шлях розпачу і надії. Соціально-економічні умови депортації та розселення на Тернопільщині українців із Польщі: Монографія.- Тернопіль: ВПЦ «Економічна думка ТНЕУ»,2012.- 332с.
      Дорош Є. Тимотей Старух - Тернопіль: Горлиця,1996.-40с. ( Серія «Визначні постаті Тернопілля») .
      Ковальчук В.,Стойкова Л, Злочин без кари. - К.: ТОВ «Український рейтинг», т.3., Кн.2., 2011.- 168с.
     Лемківщина і Перемищина: Політичні звіти.(Документи).- В кн.: Літопис УПА. т.34. - .Торонто-Львів, 2001.- 971с.
     На Лемківщині . – В кн.: Макар В. Спомини та роздуми //Зб. тв.: В 4-х т.- Т.3. ч.2 Бойові друзі. –Торонто – Київ,2001–с.264-266.
     Свинко Й., Лановик Б. Межовий край у вогні: Польсько – українські взаємини у 1944 – 1947рр. – Тернопіль: Воля,2004. – 340с.
     Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. – Тернопіль:Книжково-журнальне вид. «Тернопіль»,1997. – 439с.
     Тактичний відтинок УПА 26-ий «Лемко»: Лемківщина і Перемищина :
( Документи і матеріали), - В кн.: Літопис УПА. т.33.- Торонто-Львів.,2001.-299с.
     Вирвані з коренем : Фільм про депортацію лемків / DVD. Тривалість 74 хв.-2012.





 


     Друга група лемків – автохтони. Це понад 100 тис. лемків, які споконвіку проживають на території Закарпатської області України.

    Третя група лемків відкрита недавно. В ХVII – XVIII століттях тисячі лемків переселені польськими магнатами на територію теперішньої Центральної України в Чернігівську, Черкаську, Сумську, Вінницьку області. Як з`ясувалося, історія цього переселення потребує детального дослідження. Відомості про нього надав Андрій Лимич – засновник Фонду Роду Лимич.

    Сучасність.

      Лемки, як і всі громадяни, вільно проживають на Україні, зберігаючи свої традиції і звичаї. Багато з них об`єдналися в товариство. Існує Світова Федерація Українських Лемківських Об`єднань (СФУЛО), головою якої обрано лемківську співачку, політолога та громадську діячку Софію Федину. На Україні лемки об’єднані у всеукраїнську громадську організацію з структурними підрозділами: обласними, районними, міськими осередками, які налічують десятки тисяч краян, що з гордістю заявляють про своє етнічне походження. Головою Всеукраїнського товариства «Лемківщина» є Олександр Венгринович з Тернополя. Метою такого об`єднання є «…сприяння етнічному відродженню Лемківщини, дослідженню, розвитку і популяризації самобутньої культури лемків (русинів), їх традицій і звичаїв, духовності та захист спільних інтересів краян » (рядки з Статуту ).
       Гусятинське районне і Копичинецьке міське товариства «Лемківщина» очолює Іван Пласконь.
       За сприяння товариства «Лемківщина» у Верховній Раді України зареєстровано проект про депортацію лемків, прийнято Закон України про надання переселенцям з Лемківщини статусу учасників війни.
     Відкрито багато пам’ятників і пам’ятних знаків на згадку про переселення.
    В Ждині ( Польща) проходить щорічний Міжнародний фестиваль лемківської культури «Ватра»; Всеукраїнський фестиваль«Дзвони Лемківщини» проходить в Монастириськах Тернопільської області. В районах – місцеві фестивалі, цього ж спрямування. В Монастириськах працює обласний музей лемківської культури, а в Тернополі – музей « Лемківщина»; в районах створені музейні кімнати. Багато видатних людей світу мають лемківське коріння. Під егідою лемківського товариства проходять наукові конференції, мистецькі виставки , традиційні свята.
       Новини лемки дізнаються з газети «Дзвони Лемківщини» та «Лемківського Календаря ».
       Твори художньої літератури на згадану тематику:
       Олійник Ю У лемківській тихій стороні: Історична повість з ХVІ ст./ Літ. запис Б.Залізняка.- Львів: Ін-т нни, 1995.- 234с.
       Антонич Б.-І. Зібрані твори / Ред. С. Гординський, Б.Рубчак. - Нью-Йорк – Вінніпег, 1967.- 399с.
       Квасновський В. Кремлівські мойри : Повість-трилогія. - ч.1.Весільна подорож у товарному вагоні. – Тернопіль : Джура, 2003.- 132с.
      Остромира М. Лемківщина в огні : Повість. - Київ - Нью-Йорк: Український письменник, 1992.- 264с.

 
Вся перелічена вище література є в наявності в

«Лемківській бібліотечці», яка діє на базі

Копичинецької міської бібліотеки для дітей.

 

        Інформацію про лемків можна знайти на сайтах:http://sfulo.lemky.com/ Світова федерація українських лемківських об'єднаньhttp://www.lemky.com/ Лемківський портал в Україні Lemky.comhttp://www.lemky.com/ Офиційний сайт Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» http://www.lemko-olk.com/ Асоціація лемків Канадиhttp://lemkowyna.net
http://www.lem.fm/index.php?option=content&task=category&sectionid=13&id=188&Itemid=6 Уроки лемківської мовиhttp://www.lemko.org/Лемки
http://lemko.org/books/IIL/index.html Ілюстрована історія Лемківщини Юліана Тарновича // Лемкиhttp://lemky.com/history/381-persha-kniga-yaroslava-teplogo-pro-lemkvschinu-zakerzonnya.htmlУкраїнська Атлантида Ярослава Теплого (про Лемківщину та Закерзоння)http://www.carpathians.eu/karpatskii-narod/lemkivshchina.html Лемки на сайті "Життя Українських Карпат" (www.carpathians.eu)http://tyzhden.ua/Publication/7511 Роман Кабачій. «Відірвані від України» // Український тиждень, 23.09.2010http://zbruc.eu/node/12096 Степан Женецький. Празник у Лопінці. (Репортаж з Лемківщини) // Діло, ч. 188, 27.08.1938http://nslowo.pl/content/blogcategory/10/98 Франц Коковський. Східними межами Лемківщини. - Львів, 1937. - 100 ст.http://www.youtube.com/watch?v=RTCnvq30MpA XIV Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», 2012 (відео)http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=wacibMUF2fA#!Лемківська пісня «Горе долом». Христина Соловій у проекті «Голос країни»http://uk.wikipedia.org/wiki/Лемки Лемки вікіпедія.

"Засідання гуртка комп'ютерної грамотності "Павутинка" "

26 жовтня 2013 року в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей відбулося засідання гуртка комп’ютерної грамотності «Павутинка».

У вступному слові керівник гуртка Ділай О.М. розповіла, що сьогодні на блозі Копичинецької міської бібліотеки для дітей «Копичинецькі читайлики», наш друг Інтернет-Читайлик відкриває нову віртуальну виставку під назвою: «Творчість копичинецьких читайликів. Христина Пристаж», автором якої є Пристаж Христина.

Засідання продовжилось коротенькою розповіддю дівчини про себе.

На завершення всі діти висловили Христині своє захоплення і багато з них виявили бажання продемонструвати і свої роботи на блозі бібліотеки. Тому чекайте на відкриття нових юних талантів.

 

"Під Твоїм Покровом сини України боролись за волю Батьківщини"

11 жовтня 2013 року в м. Копичинці пройшли заходи до Покрови Пресвятої Богородиці і вшанування пам’яті воїнів УПА. Дійство відбулося на Меморіалі слави. Тут отці Копичинецьких церков відслужили молебен, за тих героїв, які загинули за волю України, а діти вшанували пам'ять віршами і піснями. В цьому заході взяли участь всі громадські організації міста а також працівники Копичинецької міської бібліотеки для дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А в бібліотеці до цього свята була організована викладка літератури на тему: «Під Твоїм Покровом сини України боролись за волю Батьківщини». Для читачів проведено інформаційний огляд нових надходжень на цю тему.

 

"О краю мій, моя колиско, мого серця оберіг"

         Щорічно, за доброю традицією в ці жовтневі дні творчий колектив бібліотеки імені д-ра М.Палія проводить краєзнавчі читання до 132 річниці від дня народження поета, прозаїка, громадського діяча Дмитра Макогона (1881-1961).
          Хоростківська земля - колискова Д. Макогона, який у майбутньому став письменником і педагогом (школі віддав 53 роки життя).
         Професія визначила і основну тему його творчості (збірки " Шкільні образки ", "Учительські гаразди " та ін.)
        Учасники зустрічі ознайомились з книжковою виставкою " О краю мій, моя колиско, мого серця оберіг ", читали уривки з творів письменника. Вшанували пам'ять квітами до погруддя Д.Макогона.

"Козацька слава в серцях у нас"

          Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Це і свято Різдва Пресвятої Богородиці, або, як кажуть у народі, «Друга Пречиста» , і одне з найбільших свят - свята Покрова- Покров Пресвятої Богородиці.

          В бібліотеці-філії села Сидорів проведено літературний вечір "Козацька слава в серцях у нас" . Учасники вечора прийняли участь у покладанні квітів до могили воїнів УПА.

 

         У бібліотеці розкритокнижкову виставку "Літопис УПА"