Андріївські вечорниці "Як це колись було"

У давні часи, коли наступав вечір у переддень свята Андрія, дівчата збиралися у просторій оселі на вечорниці. Крім веселих розмов, забав та розваг, традиційним ритуалом на посиденьках було ворожіння про заміжжя. Це було заведено нашими предками язичницької віри ще за довго до того, як церква запровадила свято у себе.

13 грудня  в Малобірківській школі спільно із бібліотекою відбулася постановка сценарію Андріївських вечорниць.

Під час перегляду вечорниць глядачі мали змогу потрапити в далеке минуле. Милувало душу дійство, коли дівчата ворожили на чарівних варениках, переставляли чоботи хто скоріше вийде заміж, слухали лай собак звідкіля чекати суженого.

Линули дитячими вустами пісні «Лісапедного батальйона» («Я просто королева, я просто богиня», «А в селі корови так пасуться», «Моя мила до роботи не лінива», «Ой там на току на базарі», «Ніхто мене не любить»). Хлопці загравали до дівчат з піснею «А ми у двох в одне дівча закохане». Розказували вірші, грали сценки, розважали зал.

За буденними клопотами переглядаючи вечорниці глядачі мали змогу гарно відпочити. Приємний осадок залишився від побаченого. Глядачі були задоволені побаченим і кожен для себе  зробив висновок, що колись вміли відпочивати.