Є дні, що минають і
непомітно зникають без сліду. Нічого не
залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи не минає,
що завжди з нами. Бо він увібрав у себе безсмертне дихання душі. Бо він такий
великий і незбагненний як життєдайний дощ, як весняний вітер, як щедре
сонце.
Україна у
долі своїй має такий день – 9 березня.
День який
явив світові Шевченка – великого сина великого народу, що залишив для
нащадків великий «Заповіт».
Тарас Григорович Шевченко
залишив нам свої неоціненні духовні
надбання – твори і світлу пам'ять про себе. Він пробуджував любов до своєї
Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і
віру.
Доля приготувала Шевченкові
важкі випробування. Із хлопчика – кріпака
виріс талановитий художник, великий український поет – борець за волю
України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах
Казахстану, не зломили його, не перемогли його віри в Україну в народ!
13 березня в Копичинецькій міській
бібліотеці для дорослих була проведена літературна година «Живуть Тарасе любий, поміж нас і голос твій,і
пензель твій і слово» спільно з вчителями
української мови та літератури Крайник О.Є., Росолович Л.О. і учнями10-11 класів
НВК "Загальнооoсвітня школа І-ІІІ ступенів
№1-гімназія".
Зав.бібліотекою Благута О.Т. ознайомила присутніх з цікавими сторінками біографії та
творчості великого
Кобзаря.
Бібліотекар
Стець Г.І. провела огляд книжкової виставки «Зоря Шевченкова горить,
до правди й волі людство кличе».
Завдяки програмі «Бібліоміст» бібліотекарі Білоус В.Б.
і Пласконь О.М. провели віртуальну подорож по Національному музею Тараса
Шевченка. http://museumshevchenko.org.ua/
Учениця Ковальчук Юля прочитала уривок з поеми
"Гайдамаки".
Учениця Шустик Марія прочитала вірш «Розрита
могила»
На завершення літературної години прозвучав «Заповіт»
великого Кобзаря.
Немає коментарів:
Дописати коментар