Чому настав такий жорстокий час?
Чому діти батьків не поважають?
В будинки пристарілих здають нас
І милосердя у душі не мають.
Знущаються, останній грош крадуть
І обливають брудними словами,
Доброго слова, ласки не дають
І дні і ночі вже стають роками.
Ми були молодими теж, і в нас були батьки
Але ми їх любили, й поважали
Нами завжди гордилися вони
Були щасливі з нами, й посміхались.
А зараз тих веселощів нема
Бо горе-діти не дають нам жити
Усе б на світі віддала би я,
Щоби повагу й шану заслужити.
Освіту дали, інститути є
Роботу теж престижну вони мають
Та чомусь цього не цінять вони
Бо милосердя Божого не
знають.
Зглянься ти, Боже , на наших дітей
Зроби їх добрими,
зішли їм
милосердя
Щоби молитвою до Тебе
кожен день
Для нас випрошували лиш прощення.
Немає коментарів:
Дописати коментар