ГОЛОДОМОР 1932-33рр.

Це пам'ять роду мого, пам'ять моєї нації.

"Ні труни, ні хрестів і ні тризни!
Прямо в яму, На вікі - віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів"
А. Листопад

      Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

      Пекельні цифри, жахливі факти і фотодокументи обійшли світ. І пам'ять народу здригнулась, ожила, хоч, як її не намагались приспати сталінські прибічники упродовж десятиліть.
      І не рік, а криваве клеймо: "Тридцять три". Такими словами був розпочатий урок скорботи і пам'яті "Запалимо свічку" проведений  Хоростківською міською бібліотекою  спільно з учнями 8-9 класів СШ№ 2, присвячений пам'яті жертв голодомору 1932-1933 роках. На вшанування світлої пам'яті жертв голодомору в Україні під час уроку було оголошена хвилина скорботи та проведена акція "Хлібчик для янгола". 

Усім присутнім був розданий хліб із словами: "Тож пом'янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії..."

      Учні та вчителі, які були присутні на заході вшанували хвилиною мовчання пам'ять мільйонів українських селян, убієнних голодом 1932-1933 років, а також символічно запалили свічки, як знак одвічної скорботи.