Вишиванка
рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити
модно, стильно і красиво.
Це митецький
витвір, це краса і казка,
В ній душі
наснага, материнська ласка.
Кольори
сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були
щасливі і сміялись діти.
А веселі
люди від краси раділи
І самі,
звичайно, вишивати вміли
Червону
калину, зелені листочки,
Щоб були
щасливі доні і синочки.
Й рідні
вишиванки їх оберігали
Від біди в
дорозі діток захищали.
Щоб у
вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну
Україну захистити вміли.
Вишиванка
наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці
завжди модно і красиво...
Немає коментарів:
Дописати коментар