Як тільки вчительку свою
Зустріну десь я випадково,
На мить в дитинство загляну,
В оте дитинство босоноге:
Перед очима пропливають
Картинки з книжки «Букваря».
Як перша вчителька моя
В країну знань мене вела,
Як промінь щастя засвітила,
І світ очей моїх відкрила.
В душі жаринку запалила
До знань, до пізнання життя.
З роками підростала я,
А поруч вчителька завжди була.
Жаринка сонцем раптом стала
І світить все моє життя.
Орислава Цілійовська-Федорів 28.05.2013
р.
Немає коментарів:
Дописати коментар