Звичаї і традиції українського народу: свято Маковея, Медовий Спас.

  14 серпня у народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв, а у народі його ще називають Першим Спасом. Цього дня у церкві  святять воду, мед та квіти. Вода на Маковея вважається цілющою: освячена цього дня, вона цінується не менше Стрітенської.

   Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство. З-поміж квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть  чорнобривці,  жоржини,  айстри, гвоздики,  барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

  Після освячення «маковійчика» кладуть за образами, де він зберігатиметься аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс, «щоб не випадало з голови волосся».

  Сакральний статус маку, як оберегу, в українців був доволі високим. Ним обсипали господарство, оселю, людей «від усього лихого». Наприклад, посипають маком біля порогу будівлі, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.

  Окрім звичайного городнього маку, дівки-чарівниці на Маковея святили мак-видюк (самосійний, дикий мак), що в народному знахарстві вважається засобом проти чародійства.

  Обрядовою їжею в цей день були «шулики» – печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.Від Маковія починається Спасівка — Успенський піст, який триватиме до 28 серпня – свята Успiння Пресвятої Богородиці.