пʼятниця, 22 травня 2020 р.

Книжкова викладка"Українські вишиванки-наче райдуги світанки".


 Хмарин іскрилось волокно,
Розчісував вітрець долину,
Білила мати полотно,
Щоб вишити сорочку сину
І хоч життя гірчив полин
(нелегкий хліб діставсь селянці)
Та матері ввижався син
Дорослим вже у вишиванці                                                                                
   Щороку, третього четверга травня, Україна святкує Всесвітній день вишиванки-це свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції і об'єднати українців довкола вишиванки, яка є не тільки символом краси, молодості, наслідування, а й нашим генетичним кодом.
Вишиванка-національна святиня, бо символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок поколінь, що непереривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як реліквію. Вона символ здоров'я й краси, щасливої долі й родинної пам'яті, любові і вірності, адже вишита українська сорочка-це не просто одяг, це справжній оберіг. Носіть вишиванку з гордістю, тому, що це наша історія та культурне надбання, яке є тільки у нашого народу.
   До Всесвітнього дня вишиванки у бібліотеці філії села Товсте оформлено книжкову викладку "Українські вишиванки-наче райдуги світанки".
Тут можна знайти цікаві факти про зародження української вишивки, відомості про візерунки вишивок кожного регіону України, схеми вишитих узорів для сорочок, блузок, картин і подушок.



четвер, 21 травня 2020 р.

Бібліотекарі_у_вишиванках



Вишиванка – символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.


   У бібліотеці -філії с.Сидорів було організовано виставку рушників до дня вишиванки. Вишиті рушники здавна були поширені на Україні як неодмінний атрибут народного побуту, весільної і святкової обрядовості, як традиційна окраса селянського житла.Це наш український космос, і наш національний оберіг. Це ідентичність України.
Вона ніколи не була простою одежиною. Вона була символом сім’ї, відображала культурні цінності та надбання українського народу протягом століть.


#бібліотекарі_у_вишиванках#


Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...

понеділок, 18 травня 2020 р.

Вкрадене дитинство.


8 травня 1944 року розпочалася депортація майже 200 тисяч кримських татар з півострова Крим. Протягом року понад 30 тисяч осіб загинуло. Пам’ять про етнос намагалися стерти всі наступні роки існування СРСР. Сьогодні вся Україна вшановує пам'ять жертв цього злочину а також відзначає його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася 20 травня. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час цієї хвилі депортації виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів.
Сьогодні кримськотатарський народ переживає чи не найстрашніші часи з моменту депортації. Випадки зникнення кримських татар, порушення справ за сфабрикованими звинуваченнями, тривалі терміни ув’язнення, заборона Меджлісу, створення підконтрольних органів самоврядування, дискредитація представників киримли у ЗМІ, заборона в’їзду на територію Криму величезній кількості українських громадян, заборона мітингів – все це страшні відголоски злочину 1944 року.
У 2015 році Україна визнала депортацію киримли – геноцидом. Настане час і сьогоднішні злочини будуть засуджені світом!!!

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

15 травня – Міжнародний день сім’ї.


15 травня – Міжнародний день сім’ї.
Це свято сповнене щирого почуття любові, глибокої вдячності і безмежної шани до батьків. Родина є найпершим ціннісним орієнтиром та головним дороговказом на нашому життєвому шляху. Вона формує особистість, змалечку знайомить із поняттями добра і зла, вчить довіряти, розуміти і прощати.
Сім’я була і залишається осередком стабільності та розвитку. Саме в українських родинах зберігаються наші національні традиції.
Бажаємо, щоб для кожного з нас родина була найнадійнішою фортецею, тим місцем, де завжди зрозуміють, підтримають, допоможуть, де панує добробут, благополуччя та щастя.
Міцного здоров’я вам, миру, злагоди та добробуту, нехай ваші домівки завжди будуть зігріті теплом любові, щирості та взаєморозуміння!
Хай удома вас завжди чекають щирі і люблячі люди!


неділя, 10 травня 2020 р.

Мамо, ненько, матусю!

 Личковецька сільська бібліотека.
Другу неділю травня Україна святкує День Матері. Вшановуємо найдорожчу для кожного людину – жінку, яка дала нам життя. Квітами чи просто добрим словом дякуємо за недоспані ночі, материнську молитву й турботу.
Звідки саме День матері прийшов у наш календар?
Вперше День матері відзначили в Америці. І заслуга у цьому Анни Джарвіс, яка домагалася гідного вшанування материнства. 1914 році офіційно оголосили другу неділю травня національним Днем матері. Свято підтримали українки Канади та США, і коли був заснований Союз українок, почали відзначати його у Галичині. Тоді свято підхопила вся Західна Україна, святкували щорічно, аж до 1939 року. Національне затишшя зберігалося аж до проголошення незалежності України. І 1999 –го проголошено державним святом. День матері шанований нашими предками, бо від матері – і слово, і пісня, і молитва. «Мати» і «Боже» - ті слова, що людина говорить найперше у хвилину радості чи горя.
Про матерів писали багато письменників у своїх книжках, такі як: Ліна Костенко, Марія Матіос, Борис Олійник, Василь Симоненко, Олександр Олесь, Тарас Шевченко та інші.
Отож у цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих матусь зі святом. Хай світлом і добром відгукуються у душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість!
А ще травень – це місяць Пречистої Діви Марії.
Мамо, ненько, матусю! Хай збудеться все, про що ти мрієш, хай стежка твоя проляже в трояндах, яку ти в житті і нам прокладаєш! В цей травневий день ми, твої діти, просимо ще й вибачення за всі наші провини.
Ми усі вітаємо зі святом Вас, милі, ніжні матері. Живіть довго і щасливо!



День матері


Мама старенька стоїть на воротах,
Від сліз солених її очі печуть.
Чекає дітей, у щоденних турботах,
А діти невдячні додому не йдуть.
Бо нічого в світі краще нема,
як на тебе чекає ще мати жива!
Відвідай її хоч раз у неділю,
бо стомлена мама плекає надію.
Коли ти прийдеш і мама зрадіє,
Тобі все простить і все зрозуміє.
Ніхто так не вміє, як мама пробачити.
Дай її Боже ще трохи прожити!
Приїжджайте до мами у вільну хвилину.
Бо роки летять і летять без упину.
Любіть свою маму, коли ще жива!
Бо колись схаменетесь – а її вже нема...
*******
День матері — міжнародне та локальне свято. В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.
У вихованні велика роль відводиться матері, яка боролася за духовне збереження своїх дітей, щоб вони пам'ятали свою національну спадщину і походження.
В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім'ї. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина — матір. Саме від неї залежить виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі.