вівторок, 19 грудня 2017 р.

НАСЛІДУЄМО ДОБРІ ВЧИНКИ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Хто не знає про Святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Весь християнський світ вважає його за великого угодника Божого. В пам'яті дорослого чи дитини святий асоціюється з великим добродієм, який винагороджує кожного подарунками.


З нетерпінням чекали на прихід святого Миколая читачі Гусятинської районної бібліотеки для дітей, які 19 грудня завітали до книгозбірні. Учні 2 –В класу ЗОШ І-ІІІ ступенів селища Гусятин разом із вчителем Пріян Ольгою Валентинівною взяли участь у святі «Чудотворцю, Миколай, ти усіх оберігай». Звучали  пісні, поезія, загадки, легенди, які діти підготували до свята. 



З цікавістю переглядали твори з  книжкової виставки  «У ніч святого Миколая».

 А за старанність  всіх дітей  святий Миколай обдарував солодкими подарунками.


Свято не відбулося б, якби не наші доброчинці, приватні підприємнці,  читачі нашої бібліотеки п.Євгенія Гудь   та п.Сергій Клизуб. Бібліотекарі  щиро вдячні їм за матеріальну допомогу. Хай Бог поблагословить їх і їхні сім'ї.  Всі мусять бути щасливі: і ті , що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.

Наслідуймо добрі вчинки св. Миколая. Відзначаймо зимове свято 19 грудня і нехай це свято стане для нас святом милосердя, доброти і любові до ближніх.








четвер, 14 грудня 2017 р.

НЕ ПОРУШУЙТЕ НАШІ ПРАВА


  Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини.
  З цієї нагоди у Гусятинській районній бібліотеці для дітей розгорнуто книжкову виставку   « Кожна дитина має право…»
 Користувачі бібліотеки мають змогу познайомитися із « Загальною декларацією прав людини», «Конвенцією про права дитини », розгадати кросворд із ключовим словом «Декларація», перевірити свої знання з правознавста у грі « Вірно – не вірно». Надзвичайно цікавою для читачів є книга  Степана Гавриша « Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини».
    Вислів « Діти – наше майбутнє», аж ніяк не є просто красивою фразою. Доля будь – якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежить від того , якою буде якість людей, котрі населятимуть її. Інвестиції,  зроблені у дитинство , ніколи не завдадуть збитків – вони повернуться суспільству сторицею.

вівторок, 5 грудня 2017 р.

СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ ТА НЕ СПІЙМАВ

«Світ ловив мене та не спіймав»
(Г. Сковорода)

         Великі люди – від землі, з народного кореня. Це – особистості, генії.  Такі постаті знаменуючи собою історію краю й нації. Отже, без мандрівного філософа, байкаря, поета  й перекладача Григорія Савича Сковороди нема ні Полтавщини, ні України взагалі, нашого народу й держави. Адже Сковорода – наша знакова величина, його твори й зараз привертають увагу читачів.

         У районній бібліотеці для дорослих до 295-чя від дня народження філософа та гуманіста пройшли філософські читання «Мудрець, замріяний філософ до дальніх правнуків іде».  



НАПИСАНІ КНИГИ - БАГАТСТВО ЄДИНЕ

В Гусятинській бібліотеці для до­рослих відбулася препрезента­ція творчості священика, док­тора теологічних і кандида­та історичних наук, члена На­ціональних спілок письмен­ників, журналістів і краєзнав­ців України Василя Погорецького. Вела захід директор Гусятинської центральної бібліотеч­ної системи М.Фаберська. Біблі­отекарі читали вірші поета Погорецького з його нової збірки «Рахманне роздолля», в якій він признається читачам, що його окрилює любов до Бога, а вірші лікують душу. Слухачами були поважні люди Гусятина, які дба­ють про свій духовний світ. Цер­ковний хор дарував присутнім релігійні пісні у своєму майстер­ному виконанні...






РІК 33-Й ЩЕ Й ДАЛІ У СЕРЦІ ПЕЧЕ, ЯКИМОСЬ НЕСКАЗАНИМ СТРАЖДАЮЧИМ БОЛЕМ

       Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

         В Нижбірківській сільській бібліотеці-філії проведено годину скорботи «Рік 33-й ще й досі у серці пече,  якимось несказаним страждаючим болем». З оглядом літератури «Злочин влади – трагедія народу» ознайомила користувачів зав. бібліотекою Демчишин  О.М..


         Присутні мали змогу переглянути  викладку літератури «Україна пам’ятає – світ визнає».



понеділок, 4 грудня 2017 р.

НАРОДУ ГІЛОЧКА ТЕРНОВА

Голодомор 1932-1933 років в Україні - не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності і забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу.

До цієї дати  в Васильковецькій бібліотеці-філії проведено  День пам'яті «Народу гілочка тернова».  


Також оформлена викладка літератури   «Скорботні жнива 33-го». 


Для користувачів  бібліотекар провела  огляд літератури «Пам'ятай про скорботний 33-тій».




середа, 29 листопада 2017 р.

І БУЛО ПЕКЛО НА ЗЕМЛІ ... ГОЛОДОМОР


День пам'яті
жертв Голодомору.
Копичинецька міська
бібліотека для дітей.
25  листопада 2017 року

ГОЛОДОМОР 1932-33рр.

Це пам'ять роду мого, пам'ять моєї нації.
"Ні труни, ні хрестів і ні тризни!
Прямо в яму, На вікі - віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів"
А. Листопад

      Голод... Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.


      Пекельні цифри, жахливі факти і фотодокументи обійшли світ. І пам'ять народу здригнулась, ожила, хоч, як її не намагались приспати сталінські прибічники упродовж десятиліть.
      І не рік, а криваве клеймо: "Тридцять три". Такими словами був розпочатий урок скорботи і пам'яті "Запалимо свічку" проведений  Хоростківською міською бібліотекою  спільно з учнями 8-9 класів СШ№ 2, присвячений пам'яті жертв голодомору 1932-1933 роках. На вшанування світлої пам'яті жертв голодомору в Україні під час уроку було оголошена хвилина скорботи та проведена акція "Хлібчик для янгола". 

Усім присутнім був розданий хліб із словами: "Тож пом'янімо хоч сьогодні, із запізненням у кілька довгих десятиліть, великомучеників нашої історії..."


      Учні та вчителі, які були присутні на заході вшанували хвилиною мовчання пам'ять мільйонів українських селян, убієнних голодом 1932-1933 років, а також символічно запалили свічки, як знак одвічної скорботи.






ПАМ'ЯТЬ ЛЮДСЬКА НЕ ЗАБУДЕ ПОВІК

       В Вільхівчицькій сільській бібліотеці-філії розкрито  книжкову виставку «Пам'ять людська не забуде повік».
 Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію-Голодний Мор, який забрав життя мільйонів наших земляків. Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам'ять . …Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина.
Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!
Книжкова виставка ще раз закликає кожного згадати ті трагічні для України 1932-1933 роки та помолитися за кожну безневинно загублену душу.


вівторок, 28 листопада 2017 р.

У ПАМ'ЯТІ ВОНИ НЕ МОЖУТЬ ВМЕРТИ ВОНИ ВОЛАЮТЬ КРИКОМ ДО ВІКІВ


    Світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну пяту.
Українців ставили на коліна, витискали з них останні соки, виривали серце і розтоптували.
Члени клубу «Надвечіря» ось уже в котрий раз зібралися 26 листопада  2017 р. у районній бібліотеці, щоб вшанувати пам'ять померлих у 1933 році.
         Працівники бібліотеки, зокрема ведучі заходу Осика М. П. та Град Л. С., підібрали такі слова і факти, що у кожного в нас щеміло серце, в очах бриніли сльози.


         Чому так сталося? Що спричинило жахливий голод ?
На ці питання дав відповідь лікар за фахом, краєзнавець і дослідник В. П. Горбоватий. Він підкреслив, що саме у той час Сталін вирішив будувати міцну, потужну воєнну промисловість.


         Але як ? Де дістати кошти? У селі! Саме на село ліг той тягар: і прогодувати місто, і дати хліб державі, щоб було що продати закордоном… У селян відбирали усе, що вони виростили за рік, і село опинилося у жахливому становищі. Пухли з голоду старі й малі, вмирали цілі родини і села, назавжди зникали прізвища.
         Декілька десятків років тому ми навіть не знали про ті страшні події 1932 – 1933 рр. Лише десь, у деяких книгах, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням Незалежності України почали з’являтися жахливі факти з нашої історії – історії будівництва соціалізму задля щастя людей…
     Саме у наші часи побачили світ заборонені книги, які глибоко розкрили всю ту ганебну політику партії щодо України.
         І зав. відділом обслуговування Мотрук Г. Й. досить цікаво і образно зробила екскурс літературними творами та виданнями на тему голодомору 1932 – 1933 рр.


Смерть чигала по селах, не випускаючи з рук своєї гострої голодної коси.
Як виживали і боролися з голодом розповіла вчитель – пенсіонер Турман О. Б.


       « Усі ми діти тих, хто врятувався. Нас могло бути в декілька разів більше»,- саме такими словами розпочала свої спогади про ті страшні голодні роки Демкура М. М.


Директор Гусятинської ЦБС Фаберська М. М. наголосила на тому, що наш святий обов’язок перед минулим вшановувати щорічно пам'ять померлим у 1933р., запалювати свічки, читати молитви й розповідати про них дітям, онукам, правнукам.


Так! Голодомор був!
         Люди гинули, падали по дорозі і потім їх підбирали і кидали в одну могилу. Матері помирали під тинами, а немовлята смоктали ще чуть тепле материнське молоко, не розуміючи, що воно останнє в їхньому такому короткому житті. Саме про це йшлося у поезії « Ти кажеш не було голодомору?», яку прочитала бібліотекар Лозінська Г. І..



         1933 рік не кров'ю залитий, а трупами вкритий. Життя тоді перетворилося в повільну жахливу смерть під назвою Голодомор.
       «Це наш біль, наша скорбота , наша Голгофа», - сказала поетеса – землячка Федорів О.М  і прочитала свій вірш «Голодомор».


Смерть. Жах .Страх. Це вони панують і знищують усе.
Але не в силі знищити лише одного – великої душі українця.
Так, нас нищили,морили голодом, а ми йшли, спотикалися, падали, але вставали, піднімали один одного і ступали далі.
Усі члени клубу «Надвечіря», вшановуючи пам'ять померлих у 33- ому, зробили висновок, що ми нація, з якою боролися, нація, яку прагнули знищити. Але ми вистояли, вижили!
         Уже стемніло за вікнами, а ми ще і ще поверталися спогадами у страшне минуле. І кожен, хто висловлювався, завершував свій спогад побажаннями ніколи нікому не знати голоду, а завжди мати хліб святий на столі і мир міцний на землі. А нашій неньці Україні завжди жити й процвітати. Підтверджуючи це, ми разом з церковним хором виконали пісню « Боже великий, єдиний».


         Завершилася наша зустріч пригощанням хлібом – символом вічного життя і спокою. І таким смачним був цей кусочок хліба, бо перейняв всі наші болі  й страждання.

         Від імені всіх членів клубу «Надвечір’я» хочу низько вклонитися організаторам цієї зустрічі - працівникам районної  бібліотеки за те ,що вони роблять усе можливе для того, щоб жила книга,йшла в маси, викликала віру,пам'ять і молитву в серцях читачів.


Вчитель-пенсіонер, член клубу «Надвечір’я»  Коваль Р.А.

четвер, 16 листопада 2017 р.

ЧАРІВНИЙ СВІТ КАЗОК АСТРІД ЛІНДГРЕН


     14 листопада ми відмічали 110 річницю  з дня народження відомої шведської казкарки  Астрід Ліндгрен. Саме вона є автором незабутніх казкових персонажів, серед яких Малюк і Карлсон, Міо, Пеппі, Еміль та інші. Всі вони стали улюбленими героями дітей всього світу. Адже їх вирізняє безпосередність, допитливість, винахідливість, а пустування поєднуються з добротою, серйозністю і зворушливістю. Казкове і фантастичне у творах письменниці переплітається з реальними картинами життя звичайного шведського містечка. Її твори були видані 70-ма мовами світу. Астрід Ліндгрен була нагороджена престижними преміями. За творами Астрід Ліндгрен знято більше сорока фільмів, телесеріалів, мультфільмів, здійснено постановки театральних вистав та мюзиклів.





    Знають і люблять твори шведської письменниці і українські читачі. Зав. бібліотекою с. Самолуски завітала до школи та ознайомила дітей з книгами відомої письменниці, які є в бібліотеці і чекають на свого читача. А також познайомила з дитячими та юнацькими роками життя А. Ліндгрен, діти були активними  у відгадуванні вікторини та уривків з казок письменниці.
     Колись Астрід  Ліндгрен сказала: «Я не хочу писати для дорослих. Я хочу писати для таких читачів, які спроможні творити чудеса. А чудеса творять тільки діти, та ще й ті, хто до кінця життя залишається в душі дитиною».

середа, 15 листопада 2017 р.

НОВОМУЧЕНИКИ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ

У читальному  залі Гусятинської  районної бібліотеки для дорослих відбулося релігійне читання «Новомученики землі української», приурочене 100-річчю початку відродження Української Православної Автокефальної Церкви (1917-2017). Перед присутніми з бесідою виступила Дмитрів Л.А..


пʼятниця, 10 листопада 2017 р.

МОВА УКРАЇНИ - СХОВАНКА НАРОДУ І СКАРБНИЦЯ ДУХУ РІДНОЇ ЗЕМЛІ


Мова – одне з чудес, за допомогою  якого люди передають найпотаємніші думки і почуття. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови,  прочитати історію слів, а звідси предметів та явищ, може тільки  той, хто знає мову. А щоб знати мову, вправно користуватись дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, бо глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею - одна з важливих ознак високої культури і якісної освіти.
Мова – це характер народу, його пам'ять, історія  і духовна могутність.
Про усе це наголосила вчитель української мови і літератури Маланюк Л.Й. на уроці грамотності, який пройшов у читальному залі районної бібліотеки для дорослих для учнів школи.
 
 
Учениці Вербовецька І. та Шморлівська Я. та бібліотекар Лозінська Г.  І. читали чудову поезію про рідну мову.
 
 
 
 
Десятикласниця Мудрак О. презентувала власний вірш «А потяг мчиться, мчиться і тікає».

 
Учасники заходу переглянули книжково-ілюстративну виставку «О слово рідне, України слава» та обговорили її зміст.