понеділок, 29 лютого 2016 р.

ТИ СЕБЕ УКРАЇНОЮ ЗВАЛА...

       
 
      В бібліотеці – філії с. Нижбірок разом із школою проведено літературно – тематичний вечір «Ти себе Українкою звала…» ( до 145-річниці від дня народження Лесі Українки). У виконанні користувачів бібліотеки звучала поезія української поетеси. В бібліотеці оформлено книжкову виставку « Я маю в серці те, що не вмирає».





неділя, 28 лютого 2016 р.

СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ

     

         В Хоростківській бібліотеці для дорослих спільно із вчителями і учнями Хоростківської школи провели годину поезії: «Стояла я і слухала весну». Підготували книжкову виставку: «Чарівний світ поезії Лесі Українки», поетичний монтаж: «Талант і мужність Л. Українки, звучала поезія у виконанні вчителів і їх учнів. Місцевий поет, член спілки письменників Топоровський І. Т. читав свої вірші присвячені українській поетесі.

 
 
      

пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

НЕХАЙ МОЇ СТРУНИ ЛУНАЮТЬ...


Леся Українка – це людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування. Її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці.
 
 
З нагоди вшанування 145-річниці від дня  народження поетеси в Самолусківській бібліотеці – філії відбулася літературна година «Нехай мої струни лунають…». Користувачі взяли активну участь у літературній вікторині «Життя і творчість Лесі Українки» та із захопленням читали її поезію.
 
 
В бібліотеці оформлено викладку літератури «Нехай мої струни лунають…»,  яка ознайомила присутніх з творчістю Лариси Петрівни Косач, в якій поєднались мужність, геніальність, вогонь і розум, любов та відданість народові та Батьківщині.
 



СИЛА ДУХУ, ВІЧНОСТІ КРАСИ

              

       Ці слова дуже влучно характеризують Лесю Українку - поетесу, імя якої овіяне всенародною любовю.
З нагоди 145- річчя письменниці 25 лютого 2016 р. в ЗОШ І -ІІІ ступенів селища Гусятина відбувся урок класики «Сила духу, мужності і краси», який підготували та провели: Гусятинська районна бібліотека для дітей, класний керівник 4-б класу Пріян О. В. разом із своїми вихованцями, студентка – практикантка Мельничук Н. О.
 
     Діти познайомилися з наймилішим куточком землі, краєм дитинства Лесі Українки – Волинь, розповідали поезію із збірки «У дитячому крузі» та вірші, присвячені поетесі. Розгадували вікторину «З якого вірша ці рядки?», були активними у грі «Так – Ні», та розгадуванні тесту «Дитинство Лесі Українки». Сплели віночок із квітів, назви яких згадуються у творах поетеси та переглянули книжкову виставку «Зірка української поезії». З душевним трепетом читала твори Лесі Українки бібліотекар Гусятинської районної бібліотеки Лозінська Г. І.
 
 
Всі присутні мали змогу здійснити віртуальну подорож до музею – садиби Лесі Українки в селі Колодяжному.
Вивчаймо твори Лесі Українки, які дарують нам мудрість, мужність і красу!

ПОПЛИЛА КАЧА ПО ТИСИНІ

          19 лютого селищна громада Гримайлова траурною ходою відзначила другу роковину трагічних подій, що сталися на Майдані. Біля могили Січових Стрільців священники православної та греко-католицької конфесій відслужили поминальну панахиду, за Героями Небесної Сотні. В їх пам'ять діти запалили лампадки. Захід продовжився вечором-реквієм "Поплила кача по Тисині" в будинку культури. Басіста Оксана прочитала авторський вірш .
Два роки, ще тому назад
жили, як всі, дивились в небо,
а там осінній зорепад
замеготів якось зрадливо.
Так, влада зрадила народ
не повела його в Європу,
а на Майдан, сказати стоп,
спинить московську посіпаку.
Церковні дзвони загули,
розрухали кубла зміїні.
Життя Герої віддали
й поплила кача по Тисині.
До трун припали матері,
дружини з горя оніміли,
лежить Вкраїна на одрі,
шакали з сходу налетіли.
Завили, щось про руський мир
у землю вгризлися зубами,
упав Луганськ, Донецьк та Крим,
країна вкрилася хрестами
А ми приходим до могил
і нас до них веде біль -втрати.
Що ж сльози залишаються живим,
Героям-вічно в небі спочивати.





Басіста Оксана прочитала авторський вірш

четвер, 25 лютого 2016 р.

НЕБЕСНА СОТНЯ В НАШІЙ ПАМ'ЯТІ ЖИВЕ

З нагоди вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні в бІбліотеці-філії с. Сидорів відбулась година патріотичної гідності «Небесна Сотня в нашій пам’яті живе». До уваги присутніх преставлено розповідь,портрети загиблих воїнів нашого району,статті періодичних газет , в яких висвітлюються революційні події листопада 2013 – лютого 2014років в Україні.
 
Не плачте, мамо, я іще живий,
Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…
На завершення присутні вшанували память загиблих героїв хвилиною мовчання і запаленням свічок.
          Уся Україна схиляє у скорботі голову перед тими, хто віддав життя заради майбутнього своєї країни. “Герої не вмирають!Слава Україні! Слава Нації! Україна – понад усе!”






                                            «ВОНИ ТРИМАЮТЬ НЕБО»
       Під такою назвою пройшов вечір-реквієм вшанування Героїв України в Целіїві. Великий зал школи заледве вмістив жителів села,які прийшли віддати честь Героям Небесної Сотні,воїнам АТО.
      На свято запрошені воїни АТО з нашого села, їхні матері.

Як журавлі,що линули у небо
Покинувши цей грішний сві
т
Лишили по собі кривавий й героїчний слід...

        Разом із аматорами сільської сцени учнями школи люди ще раз пережили страшні події майдану,віддали честь сьогоднішнім героям.
Зверненням до Бога закінчився захід: Господи збережи Україну!
        Завдяки спільній роботі працівників бібліотеки ,клубів,вчителів школи,місцевого регента,молоді села,фінансової підтримки Васильковецької об'єднаної громади вдалося провести цей захід,який не лишив байдужими всіх присутніх.

середа, 24 лютого 2016 р.

ПАМ'ЯТАЙМО ТИХ, ХТО ВОЮВАВ І ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ

Отак живем від Крут і знов до Крут,
І знов для трун не вистача лафетів,
Над рідним краєм знов не той салют-
Жорстокий час героїв і поетів,
Добро і зло зійшлися сам на сам,
Ніхто не розбере де кат, де провокатор,
Прийміть їх душі світлі небеса,
Спаси і сохрани, Остання Барикадо.
           Їх душі вже прийняли небеса, а тут, на землі, залишилася пам'ять. Пам'ять з присмаком гіркого болю і величезної втрати. Їхні очі з сумних світлин німим докором запитують: скільки ж ще треба жертв, щоб припинилася ця жорстока і безглузда війна?
Будьмо гідними їх світлої пам'яті, не забуваймо в сумну річницю запалити свічку за їх упокій.
В бібліотеці- філії с. Товсте оформлено куток "Пам'ятаймо тих, хто воював і загинув за Україну ". Тут розміщено світлини героїв Небесної сотні і тих вояків, котрі загинули на Сході. Всі вони вихідці з Тернопільщини.
 

 
УРОК МУЖНОСТІ «ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ»
 
Рани їхні вже не їм болять,
Жовто –блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила янгола, здійнялись вверх,
Небесна Сотня в вирій полетіла…
Саме такими словами розпочався урок мужності,присвячений Героям Небесної Сотні, проведений в бібліотеці – філії с. Ст. Нижбірок.
Ще довго – довго з покоління в покоління будемо памятати тих, хто жертвував собою і залишив життя земне задля торжества справедливості та за наше майбутнє.Вони повинні жити в нашій памяті.

 


 


БО РІДНА МОВА - Є НАЙКРАЩА В СВІТІ




        В день рідної мови в Хоростківській  бібліотеці для  дорослих провела  словниковий вернісаж: «Бо рідна мова – є найкраща в світі. Великі то народи чи малі». Презентували книгу Д. Білоуса «Безцінний скарб».
Всі ми повинні пам’ятати, що мова – найбільший скарб. І коли втрачаэмо хоч дещицю з нього , усіх повинна проймати тривога за мову, за нашу державу, за наше майбутнє. Завжди памятатимемо, що шлях до істини і добра, краси і величі лежить через слово:
Тож станемо перед Богом на коліна,
Схилимо у шані голові свої,
Щоб наша мова,рідна, соловїна,
              Цвіла, як весняні гаї

РІДНА МОВА - З ПІСНІ ТА ЛЮБОВІ

     В бібліотеці-філії с. Нижбірок до Міжнародного дня рідної мови разом із школою (класний  керівник Сливяк І. І.) проведено літературну годину «Рідна мова – з пісні та любові», розкрито викладку літератури   «Рідна мова – духовності основа».




МОВА - ЦЕ ІСТОРІЯ НАРОДУ В НІЙ ВІДБИТО ВСЕ ЙОГО ЖИТТЯ

 
Розвивайся, звеселяйся,рідна моя мова,
У барвінки зодягайся, моє рідне слово,
Колосися  житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
                                           Л. Забашта
 
          Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця українська. Всім світом вона визнана за одну з наймилозвучніших мов. Бо увібрала в своє єство і розлогі степи півдня, і розкішні зелені верховини Карпат, і густу темно – синю далечінь Чорного моря. Нею написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Карпенка – Карого, Лесі Українки і Коцюбинського, Гончара і Загребельного. Вона живе у прекрасних піснях нашого народу.
           21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. До цього дня у Гусятинській районній бібліотеці для дорослих організовано книжково – ілюстративну виставку « Древня, мудра, прекрасна і свята», біля якої проведений урок української мови для користувачів бібліотеки « Мова – це історія народу, в ній видбито все його життя».



пʼятниця, 19 лютого 2016 р.

БІЙ ОДЛУНАВ, ЖИТТЯ ЛИШИЛО РАНИ.


Ти  - вічний біль Афганістан,
Ти -  наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
З борні жорстокої… 

          Афганістан … Це слово не потребує пояснень. Воно зрозуміле кожному, бо 37 років тому тривожно ввійшло в наше життя. Увійшло смертю, інвалідністю, скаліченими солдатськими долями, смутком тисяч дівочих сердець, материнським довічним болем і тугою.
         За неповних 10 років тієї бійні тисячі наших хлопців загинули в боях і померли від ран, контузій, травм, хвороб,тисячі пропали безвісти. Але вони продовжують усміхатись зі сторінок солдатських альбомів, вони вічно житимуть у зболених, згорьованих люблячих батьківських і материнських серцях.


 
        Вони живуть у пам'яті бойових побратимів, яким випало щастя повернутися до рідної домівки. Про те, як вижив у тому пеклі розповів воїн – афганець Храпливий М.М. на зустрічі з учнями 8 класу (класний керівник Скопецька І.Л.), яку організували працівники  Гусятинської  районної бібліотеки для дорослих. Михайло Михайлович поділився з присутніми спогадами про війну, про товаришів з якими пройшов фронтовими дорогами Афгану і неодноразово дивився смерті в очі і закликав завжди пам’ятати тих, хто пройшов через війну, і для кого вона й триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.

четвер, 18 лютого 2016 р.

МОЛОДІСТЬ ОБПАЛЕНА ВІЙНОЮ

«Минають дні, ідуть роки
Життя листки перегортає
А біль Афгану наві
В душі чомусь не замовкає...»
      Він йшов Афганськими дорогами, - Павленко Анатолій Володимирович, інвалід 2-ї групи, житель м. Хоростків (служив 1984-1985 рр. провінція Кандагар), по палаючій землі, всім серцем приймаючи її біль, як свій. В ім’я миру на землі, не вагаючись, готовий був віддати найдорожче-життя. На його грудях ордени і медалі та пам’ять гортає свої сумні сторінки про війну, яка змінила його.
     Без трагічних сторінок нашої історії українського патріотизму в сьогоднішньому вигляді, не існувало б.
       Розкрита в Хоростківській міській  бібліотеці для дорослих книжкова виставка «І пам’ять серця, і вічний смуток», на якій представлена література, газетно-журнальні статті, фотографії учасників війни, донесла до сердець читачів головну думку: Війна – це безумство, невиправдена жорстокість, страждання.


 

середа, 17 лютого 2016 р.

ПАМ'ЯТЬ АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ


" Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив..."

15 лютого відзначають скорботний день памяті воїнів - афганців. Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. " Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх", - говориться в Євангеліє.
Летіли в Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами. І несли чорні птахи смерті похоронки в Україну. Не минули вони нашого краю, нашого села. Страшна звістка облетіла Раштівці. Виконуючи свій інтернаціональний обов’язок загинув наш земляк - Василь Кильба. Посивіли від горя батько і мати, ховаючи свого сина. Головною нагородою для нього за проявлену мужність і героїзм - право бути похованим на рідній землі.
У Раштовецькій бібліотеці – філії бібліотекар Богута І. Д. провела перегляд літератури та газетних статей " Пам’ять Афганської війни", з нагоди вшанування Василя Кильби та учасників бойових дій на території інших держав. У даному перегляді читачі та відвідувачі книгозбірні можуть ознайомитися із газетними статтями по даній тематиці та копіями документів та фотографій із домашнього архіву Василя Кильби, які дала в користування сестра загиблого - Марія, за що їй щиро дякуєм.
Закінчилась війна. Багато молодих воїнів - інтернаціоналістів були нагороджені орденами та медалями, але найбільшою нагородою для тих, хто вижив - є життя, а для тих, хто загинув – пам’ять. Тож давайте будемо памятати героїв та виявляти розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває у спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.

 

         З нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 27 річниці виведення військ з Республіки Афганістану воїни-афганці, учасники АТО, представники влади, церковна громада колоною прийшли до пам’ятного знака в селищі Гусятин, щоб молилися за загиблими та померлими на чужих війнах, учасниками антитерористичної операції, та Революції гідності.

 

вівторок, 16 лютого 2016 р.

ЗЕМНОГО ЩАСТЯ - ПІК


Саме 14 лютого  ми звертаємось до теми кохання, бо це надзвичайний день – День Святого Валентина – Всесвітній день закоханих.
 
Осторонь цього дня не залишилась і Гусятинська районна бібліотека для дорослих. Працівники  бібліотеки підготували та провели   розважальний вечір    «Земного щастя пік – любов»  для учнів  9-Б класу  (класний керівник  Л.Ю. Свінтіцька).
         Юнаки та дівчата мали змогу дізнатись історію походження  Дня Святого Валентина,  хто такий святий Валентин, якого ми вважаємо покровителем всіх закоханих, як святкують цей день в інших країнах світу, та що є головними атрибутами Дня закоханих.
   Притамувавши подих учні слухали вірші про кохання нашого земляка Степана Галябарди, які прочитала бібліотекар Г.І.Лозінська. 
  

   З великою  зацікавленістю та захопленням учні приймали участь в найрізноманітніших конкурсах. Всі гуртом пригадували та намагались поєднати найвідоміші закохані пари світу, такі як Ромео та Джульєтта, Трістан та Ізольда,  Кай та Герда та багато інших.
Цікавими були конкурси «З’єднай сердечко», «Подаруй букет коханій», «Солодка парочка» та інтелектуальна  гра  «Питання на засипку». Надзвичайно цікавою була гра «Зрозумій мене без слів», де хлопці тільки за допомогою жестів, рухів, міміки, намагались запросити свою подругу на певний захід – дискотеку, балет, зоопарк, бібліотеку…
 
 
          Святкове дійство не залишило нікого байдужим, а залишило  в серцях учасників часточку любові та тепла.