середу, 21 грудня 2011 р.

"Шлях в Європу прокладуть Українські письменники"

                За підтримки члена асоціації книговидавців та розповсюджувачів України, голови Гусятинської селищної ради М.Д.Савчука в рамках літературного турне « Луцьк, Дрогобич, Стрий, Гусятин, Тернопіль» в п'ятницю, 16 грудня 2011 року в приміщенні бібліотеки Гусятинського коледжу відбулася творча зустріч з основною темою: « Шлях в Європу прокладуть українські письменники».


               Літературне турне по Україні підтримує посольство Норвегії в Україні, міжнародний літературний конкурс « Коронація слова».
До Гусятина завітали:
                Микола Кравченко – видавець та громадський діяч, голова правління громадської організації « Книжковий простір», член асоціації видавців України. 
А. Курков

             Андрій Курков – всесвітньо відомий письменник, твори якого перекладені понад тридцятьма мовами, видаються в шістдесяти п'яти країнах світу загальним накладом п'ять мільйонів примірників.
            Анатолій Дністровський – письменник, наш земляк.
     Леонора Сіндєнєєва – молода письменниця, переможець конкурсу « Євро – формат».
            В цій зустрічі взяли участь працівники центральної та районної дитячої бібліотек, а також користувачі.

вівторок, 20 грудня 2011 р.

«Данило Галицький – Галицько-Волинський, київський князь»

           
             Дани́ло I Рома́нович— руський князь з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Князь волинський (1211—1264), галицький (1211—1264), київський (1240). Син князя Романа II Великого з династії Рюриковичів.
Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.
            Відзначаючи 810 річницю від дня народження Данила Галицького, в центральній районній бібліотеці розкрито книжкову «Данило Галицький – Галицько-Волинський, київський князь» .

понеділок, 19 грудня 2011 р.

«Дива святого Миколая»

            Є свята, яких з нетерпінням чекають і дорослі, і малі. Кожен погодиться з думкою, що свято Миколая – найбажаніше і найцікавіше. Чекали цього дня і учні 4-б класу ЗОШ І-ІІІ ступенів селища  Гусятин, які разом із своєю вчителькою Пріян О.В. були учасниками літературної години «Дива святого Миколая», яка відбулася 16 грудня в районній бібліотеці для дітей.


Під час заходу діти дізналися про життя і добрі справи мірлікійського єпископа, прозвучали дитячі листи – прохання до Чудотворця. Присутні переглянули міні-виставу про українську традицію вшанування Святого в християнській родині


та книжкову виставку. 


Поетичні рядки прозвучали у виконанні бібліотекаря Лозінської Г.І. В кінці свята всі діти отримали солодкі подарунки.

            Колектив бібліотеки висловлює щирі слова подяки селищному голові Савчуку М.Д., підприємцям Врублевській Л.Є та Мудрому П. за допомогу у придбанні  солодких подарунків для дітей.
            В ніч на 19 грудня всі повинні  бути щасливі і ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх дарують. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.

"Андріївські вечорниці"


            З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим є день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.
            Так, Красненьська бібліотека разом із молоддю провели "Андріївські вечорниці".

середу, 14 грудня 2011 р.

"У сімейному колі" - засідання клубу за інтересами


            Права людини – це одна з найсвятіших і найдорожчих людських цінностей, тому їх треба поважати і дотримуватись. Суспільство постійно удосконалюється, і невід’ємні права кожної людини є тим загальнолюдським мінімумом, без якого вона не може існувати.
            У бібліотеці-філії с.Яблунів відбулося засідання клубу за інтересами «У сімейному колі» з учнями 9 класу Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на тему: «Правам людини – європейський рівень поваги та захисту».


        Із вступним словом виступила голова ради клубу Курій О.С. Ознайомила з документом декларації прав людини, який був визнаний усіма державами в 1948 році.

Годину спілкування на тему : «Права та обов’язки - нероздільні» продовжила заступник голови ради клубу Говенда Л.С., де висвітлили питання по правовому захисту дітей та проблем молоді.

Свою думку щодо прав людини та дітей розповіла учениця 9 класу Мостова Ганна і підкреслила, що майбутнє кожної людини залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист є основним завданням сучасності.
Присутні переглянули тематичну поличку на тему: «Правові пам’ятки сучасної доби».

вівторок, 6 грудня 2011 р.

"Радилися бібліотекарі"

  Шостого грудня 2011 року відбулася перед звітна нарада бібліотечних працівників району. Де були висвітлені питання :
1.   Звіт бібліотеки за 2011 рік.
2.  Планування на 2012 рік
3.  Дотримання правил техніки безпеки.
4.  Огляд нових матеріалів з питань культури.


         
    В нараді прийняли участь: 
          Директор ЦБС – Л.І. Зубкова

          Головний спеціаліст відділу культури і туризмі М.М. Фаберська.

           Заступник директора по роботі з дітьми Н.Я. Пенюта.

           Зав. методичним відділом  М.П. Осика

           Методист І. І. Лоза
           Бібліограф – Г.М. Шустак.
           Інженер по техніці безпеки Н. В. Назаркевич.

    понеділок, 5 грудня 2011 р.

    "Поету-пісняру Степану Галябарді - 60"

             
              Чи не кожному свідомому українцю добре знайоме ім’я заслуженого діяча мистецтв України, поета-пісняра Степана Галябарди.
               Степан Петрович Галябарда Народився 2 грудня 1951 року в с.Суходіл, Гусятинський район Тернопільської області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету в 1973 році.
    Працював у пресі, був на громадській роботі, працював головним редактором радіостанції "Молода гвардія", директором першої в Україні незалежної комерційної радіостанції "Радіо Roks" у Києві.
                  У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій "Не поверну човен", яка складається з двох розділів "Біль України" і "Не поверну човен". У збірку увійшло багато віршів, які С. Галябарда присвятив рідному краю, його чудовим мальовничим краєвидам, своїм землякам. Сьогодні важко уявити національний культурний простір без пісень поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України Степана Галябарди.
               У 1997 році у тернопільському видавництві "Збруч" вийшла друга збірка поезій "Догорає калина". В ній вміщено не тільки вірші різних років, але й — і це найголовніше — пісні, написані С. Галябардою у співдружності з багатьма відомими композиторами — Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Олександром Злотником, Олегом Марцинківським та іншими.
    У книзі кілька розділів, об'єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до коханої, любов до Вітчизни. В окремий розділ увійшла шоу-вистава "Я — Роксолана" — про долю славетної українки з наших країв.
               Читаючи вірші, слухаючи пісні на слова С.Галябарди маємо змогу насолодитися красивим і високим поетичним словом, оригінальною образністю і тонкою ліричною щирістю автора, вмінням торкнути найсокровенніші струни людської душі.
    В Гусятинській районній бібліотеці проведено поетичну годину «Пісенний диво-сад його душі» та розкрито викладку літератури «Поверни мене, доле, шляхами, у дитинство мене поведи».


















    Вірні друзі мої
                 
    Знову свято моє настає
    Вас у гості запрошую я.
    Я щасливий, що ви в мене є,
    Вірні друзі, як совість моя.
    Бо коли у біді, а чи в тузі
    Опинявся в житті на краю,
    Підставляли плече вірні друзі,
    Щире серце і душу свою.

    Приспів:
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Вас сьогодні у мене багато,
    Ви злетілись усі, ви до мене прийшли
    Із близьких і далеких країв.
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Радий вам я і в будні, і в свята,
    Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,
    Вірні друзі мої.

    І веде мене доля моя
    Крізь спекотливу тишу і грім.
    Та ніколи не зраджував я
    Рідній пісні і друзям своїм.
    Я не знаю, ще скільки літ
    По дорозі у вічність мине.
    Але вірю, що друзі і світ
    В суєті не забудуть мене.

    Приспів:
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Вас сьогодні у мене багато,
    Ви злетілись усі, ви до мене прийшли
    Із близьких і далеких країв.
    Вірні друзі мої, щирі друзі,
    Радий вам я і в будні, і  свята,
    Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,
    Вірні друзі мої.



    Це мій неповторний рідний край

    Сміється в небі місяць молодий
    І соловей до ранку не змовкає,
    І білим сяйвом світяться сади,
    А та любов на струнах серця грає.
    То все мій неповторний рідний край,
    Тут народився, тут живу й кохаю.
    Співай же, серце, ти, музико, грай,
    Такого краю більш ніде немає.

    Приспів:
    Тобі вклоняюсь, доленько моя,
    За те, що в Україні народився,
    Що у красі і щасті виріс я,         |
    І материнським словом причастився!  |

    Нового віку сонце вже встає
    І нам його зозуленька віщує,
    А українство дороге моє
    Одвічно край свій любить і шанує!
    Надія наша чиста, як роса,
    Творити щастя в мирі і терпінні,
    Чому всміхались світлі небеса       |
    І ми були довічно всі єдині!       

    Приспів.

    Моє тут джерело, мій рідний край,
    Тут народився, тут живу й кохаю.
    Співай же, серце, ти, музико, грай, |
    Такого краю більш ніде немає.      
    Такого краю більш ніде немає!



    У райськім саду (Яворина)


    Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
    Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
    Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
    І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

    Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
    І душею своєю я вас, як умів, причащав.
    Але видно Господь мені краще життя напророчив,
    І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

    Приспів
    На могилі моїй посадіть молоду яворину,
    І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
    Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
    Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

    Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
    Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
    Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
    Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

    У далеких світах якось раптом усе я покину,
    Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
    І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
    І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.