"Все може жінка, якщо вона українка"

             Українки ... вони особливі: холодні і виважені ,як ранкова роса і втой час гарячі і пристрасні ,як гуцульська ватра... Щирі -як наша пісня... Красні- як вербички біля водограю... А головне незламні і семижильні як наша невпокорена воля.... Вони найкращі ,найжаданіші , найрідніші....

            Всі барви і красу природи рідної України намагаються передати в своїх неповторних роботах українські жінки – майстрині. Берегині українських традицій своїми руками творять справжнє диво, які радують зір своєю майстерністю.

             В центральній бібліотек смт. Гусятин до уваги користувачів виставка робіт: вишивки, в’язання "Все може жінка, якщо вона українка"

            

«З книгою до бібліотеки»

             Ще не зачерствіли душі наших користувачів, не вмерла любов до книжки, з якої можна черпати знання, немов з цілющого джерела. По горбистій стежині мандруємо до звичайної селянської хати, в якій жив наш користувач Капелюх Ярослав Іванович. Народився Ярослав в с. Малі Бірки 19 липня 1952 року в сім’ї колгоспників. Ще з дитячих літ його захоплювала краса рідної природи. Закінчивши з відзнакою Тернопільський інститут згодом вступає до Київського інституту імені Горького на дефектологічний факультет, який закінчує з відзнакою. З 1997 року працює в заповіднику «Медобори» смт. Гримайлів. Мабуть немає у наших краях рослини чи тварини, якої б Ярослав Іванович не знав.

            Справжніми витворами мистецтва є вишиті його руками ікони, натюрморти, пейзажі , а вишиті ним жіночі та чоловічі сорочки усміхаються всіма барвами веселки.

            Ярослав Іванович не забуває дороги до рідного села і часто навідується до нашої бібліотеки. Він не тільки є користувачем, але й  поповнювачем нашої бібліотеки.

             Книги даровані ним розповідають про діяльність лісового заповідника «Медобори», тваринний і рослинний світ «Подільських Товтр», та заповідника Польщі «Ойцовським парком народовим».

             Більше як 60 статей Ярослава Івановича увійшли до книги, яка видана разом із полячкою Юрою Ойцовською «Роль природно-заповідних територій Західного Поділля Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного  різноманіття».

"Слов'янська писемність, як феномен вітчизняної кульутри".

            24 травня до дня Слов'янської писемності та культури у Хоростківській бібліотеці для дорослих (у кімнаті-музею В.Корчемного) оформили книжкову виставку "Слов'янська писемність, як феномен вітчизняної кульутри".

            На книжковій виставці представлена література про видатних слов'янських просвітителів, апостолів слов'янства Кирила і Мефодія, хуждожні твори "Слово о полку Ігоревім", "Повість швидкоплинних літ", виклади давньослов'янських легенд. Література про культурну спадщину давньої Русі (з фонду доктора Михайла Палія).

            Під час підгтовки і оформлення книжкової виставки бібліотеку відвідали туристи з Польщі, м.Варшава.

«Світ поезії Ігоря Топоровського».

З 2008 року на базі Хоростківської дитячої бібліотеки продовжив свою роботу літературно-мистецький клуб «Жайвір» керівник Топоровський Ігор Теодорович. За час існування клубу вийшло три літературно-мистецьких альманахи. За сприяння благодійного фонду «Калина» керівник Ворончак Володимир, був виданий третій номер альманаху. 15 травня в приміщенні дитячої бібліотеки відбулася презентація альманаху. На презентації були присутні Топоровський І.Д., керівник клубу,автори які увійшли в альманах, Мазур О., Онєгова Г., Гладій Н., Березюк Н.. На жаль не всі автори змогли  бути присутні.Вела презентацію Райлян Ганна Михайлівна. Перед присутніми дітьми виступив керівник клубу, зачитав свої вірші ознайомив з останньою його книгою «Миттєвості».Присутні автори зачитували свої вірші, бажали керівнику продовжити цю не легку працю. Надіємось, що це не останній випуск альманаху. Хоча ці люди різного віку, але їх об’єднало бажання творити поезію. Працівниками бібліотеки Бігун О.П., Гриб О.С., була оформлена книжкова виставка «Світ поезії Ігоря Топоровського». Діти ознайомилися з книгами керівника клубу.

Творчий доробок М. Хвильового

               Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок — Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури.

              24.05.2012 в  дитячій бібліотеках смт.Гримайлів були проведені для юнацтва, виставки- огляди присвячині письменнику ювіляру М.Хвильовому "Творчий доробок М. Хвильового".

"Всі на Ярмарок"

            21-22 травня 2012 року в м. Києві відбувся ярмарок «Сучасна бібліотека: Розвиваємо місцеві громади», в якому взяли участь представники  Гусятинської ЦБС: заступник директора ЦБС по роботі з дітьми Пенюта Н.Я. та методист районної бібліотеки Лоза І.І..

Ярмарок проходив в Українському домі. Ми вперше взяли участь в такому великому заході. Було надзвичайно цікаво. В урочистому відкритті з вітальними  словами до учасників звернулися: Тимофій Кохан, заступник Міністра культури України, Джон Ф. Теффт, Посол США в Україні, Андрій Курков , голова Консультаційної ради програми «Бібліоміст», Сірі Освальд, Головний менеджер ініціативи «Глобальні бібліотеки» фундація Білла та Мелінди Гейтс, Віталій Кличко, лідер партії «УДАР», співзасновник  Фонду братів Кличків.

            Ведучим Ярмарку був директор програми «Бібліоміст» Матей Новак. Усі учасники мали можливість переглянути експозицію тематичних кварталів, у яких бібліотеки та громадські організації з усієї України демонстрували свої інноваційні послуги,спрямовані на розвиток місцевих громад, а також стендів партнерів програми «Бібліоміст»: Агенства США з міжнародного розвитку, Програми сприяння парламенту України та Української бібліотечної асоціації.

            Одночасно з експозицією працювали секції в Українському домі та Національній парламентській бібліотеці України, в яких ми взяли участь.

«Міжнародний День сім'ї, родини"

            13 травня 2012 року відбулося родинне зібрання в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей.

            Першою частиною зібрання пройшло засідання клубу за інтересами «Ми і наші діти», який працює спільно з міським товариством «Лемківщина», приурочене Дню матері  та Міжнародному дню сім’ї, родини.

 

            В ошатно прибраному читальному залі бібліотека розкрила викладку літератури під заголовком «Сім’я. Родина. Рід.», де представлені книги та періодичні видання відповідної тематики. Епіграфом до викладки стали слова:
                                                                   "Мама! Немає милішого слова,
                                                                    Ти ж бо життя і творіння, й основа…"

            У вступному слові зав. бібліотекою Турок Г. М. розповіла присутнім історію виникнення Свята матері та Міжнародного дня родини. Ознайомила членів клубу з виставленою літературою, привітала всіх присутніх лемкинь зі святом. Відзначила те, що берегинею великого лемківського роду в Копичинцях є найповажніша, найшановніша жінка пані Марія Щетина, яка хоч і переступила 92 рік свого життя є ще активною учасницею лемківського товариства.

            Учні 3-А класу ЗОШ №2 Мартинишин Діана, Мартинишин Марія і Філатова Катя продекламували вірші про маму, заспівали в’язанку пісень про Україну, привітали всіх присутніх матерів зі святом. А найбільше засвідчили свою велику любов до найдорожчої прабабусі Марії Щетини. Режисером вітального дійства виступила їх кохана бабуся п. Люба Мартинишин. Зі сльозами радості прийняла квіти від правнуків поважна лемкиня Марія. Вітання було для неї несподіванкою. Приємно вразили своїм виступом юні артисти і всіх присутніх в залі. Щирими оплесками і солодкими дарунками вітало їх товариство.

            Ще одну не менш відому родину вшанували цього дня . Це родину вчительки, поетеси,  першого голови Копичинецького міського товариства «Лемківщина» п. Любомири Іванків. Наголосивши про те, що творчість в родині нікуди не зникає безслідно, а трансформується в майбутніх поколіннях Турок Г.М. познайомила всіх з творчими доробками Іванкова Олекси учня 2 гімназійного класу, члена гуртка «Іграшки-сувеніри» Копичинецького центру дитячої творчості (кер. Пастушок М.М.) талановитого внука п. Любомири. Прекрасна техніка орігамі ожила в його паперових виробах: білокрилий лебідь і зелена жабка здивували всіх присутніх своєю витонченістю і досконалістю. Олекса займається не лише складанням виробів з паперу, але цікавиться і українським мистецтвом. Підтвердженням цього є лялька-мотанка представлена на виставці.

            Підсумовуючи виступи дітей тішить думка про те, що вони, онуки переселенців з Лемківщини, знайшли свою домівку на Україні. Мають широкий простір для навчання і творчості, ростуть рівноправним громадянами вільної України, несучи в серцях пам'ять прадідів про оспівану і незабутню Лемківщину. 

            Завідуюча бібліотекою ознайомила глядачів з новими поступленнями до лемківської бібліотечки це: «Лемківський словник» І Дуди, «Народні приповідки, поговірки, примовки Холмщини», «Злочин без кари» В. Ковальчука та Л. Стойкової. Всі присутні отримали по примірнику газети «Дзвони Лемківщини»

            Другою частиною зібрання пройшли звітно-виборні збори районного товариства «Лемківщина». Голова районного товариства Пласконь І.І. звітував про проведену роботу. Збори затвердили план роботи на 2012 рік. Обговорювалося питання поїздки на лемківські фестивалі в Ждиню (Польща) та Монастириська (Всеукраїнський фестиваль «Дзвони Лемківщини»).

            Голова Хоростківського осередку товариства «Лемківщина» Савка М.Ю. розповів про те, як просувається робота з будівництва пам’ятного знака жертвам депортації українського населення з їх етнічних земель у Польщі. Копичинчани передали зібрані кошти.

            Головою Гусятинського районного і Копичинецького міського товариства «Лемківщина» одностайно і одноголосно обрано Пласконя І.І.

            Лемківське родинне зібрання в бібліотеці успішно завершилося на високому емоційному піднесені.

"Бережіть матерів"

Нехай світанок
травневим святом

Над цілим світом зоряно цвіте.

 Хай сяє сонцем в серці слово "мати"

Таке незгасне, вічне і святе.

            День матері - це один із самих ліричних і зворушливих свят, бо в душі кожної людини є образ своєї мами. Історія цього свята в Україні розпочалася в 1928 році, але не на українській землі, а в Канаді, де Союз Українок Канади провів перше торжество, присвячене Дню матері. А з 1999 року він почав відзначатися і в Україну в другу неділю травня. Народ України легко прийняв це свято, так як шанування матері, продовжувачки роду, здавна вважається народною традицією. Краса і радість материнства оспівана всіма представниками культури, і це не випадково - адже ступінь пошани у державі жінки-матері є показником благополуччя суспільства. У День матері, на відміну від свята 8 Березня, прийнято поздоровляти не всіх представниць прекрасної статі, а матерів, бабусь, віддаючи належне за їх турботу, любов і терпіння.

          В Красненьській бібліотеці-філії було проведено  свято матері на тему: "Бережіть матерів"

13.05. 2012 в бібліотеках смт. Гримайлова були підготовлені тематичні виставки до дня Матері. "Криниця маминого серця" (дит.біб-ка).

"Жінці вклонімося знову"(дорос.біб-ка).Зав.дорослою бібліотекою прйняла участь у святковому концерті.

«Всіх обпалених війною згадаєм серцем в молитвах»

            Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

        Буяють мирно квіти на могилах,

       До сонця красного метелики летять.

       А ті, кому війна зламала крила,

       Священним вічним сном в могилах сплять.

            В с. Нижбірок до Дня Перемоги відкрито пам’ятник загиблим воїнам-односельчанам.

З цього села на війну пішло 120 осіб. З них – 67 не повернулися живими до своїх домівок. Їхні імена навіки викарбувані на плитах цього оновленого меморіального комплексу та в серцях односельчан, які сьогодні прийшли вшанувати пам'ять загиблих», -

               Місцеві священики освятили нововстановлений пам’ятний знак та помолилися за упокій душі убієнних.

               Бібліотека спільно з школою та будинком культури провели літературно-музичну композицію «Всіх обпалених війною згадаєм серцем в молитвах».

               В бібліотеці з користувачами проведено огляд періодичних видань на тему "Ваш подвиг в пам’яті не стерти".