"Іду з дитинства до Тараса, несу думки свої сумні"

Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено.

Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор "Кобзаря" виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі. Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії.

        До дня народження українського Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка в читальному залі Гусятинської ЦРБ пройшов музично-літературний вечір «Іду з дитинства до Тараса, несу думки свої сумні»

Про нелегку долю поета розповіла вчитель української мови та літератури місцевої школи Людмила Йосипівна Маланюк. Прочитали вірші та уривки з поем учні 9-А класу місцевої школи та бібліотекар Г. Лозінська.