«Пливи, пливи, мій віночку…»

З давніх-давен початок липня знаменував свою вершину літа і позначався багатьма святами: Горпини Купальниці, Івана Купала, Петра і Павла, що включало в себе безліч обрядових пісень, усіляких прикмет, ворожінь, легенд та повір'їв.

Одним з найцікавіших свят, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято Купало або Купайло, що з часом прийняття християнства трансформувалося у церковне свято.

Традиційно Купальська ніч – свято молоді. Дівчата плетуть віночки з надією знайти свого судженого, а хлопці бажають зловити заплетені у коло квіти жаданої половинки.

«Пливи, пливи, мій віночку…» саме під таку назвою  проведено урок народознавства у бібліотеці села Ст. Нижбірок.

 Плетучи віночки для свята Івана Купала, прикликали долю, ворожили на судженого, бо повелося з діда-прадіда не тільки папороть у чарівну ніч шукати, а й щастя.