«Радилися бібліотекарі»

                      

  Добігає до кінця календарний рік. В центральній районній бібліотеці 20 листопада відбулася перед звітна  нарада, де працівники бібліотек району звітували за проведену роботу. 

   Привітала  своїх підлеглих  в. о.  директора ЦБС  Ольга Чорна. У  неї знайшлись слова вдячності тим, хто щоденною своєю працею леліє рідну мову, рідну книгу, дбає про духовне виховання молоді, турбується про гарт нашої еліти. Також директор відмітила, що кожний бібліотекар повинен зростати професійно, бути творчим, а бібліотеки мають бути стабілізаторами, оберегами національної пам’яті.

   На нараді розглянули робочі  питання.  Планування діяльності бібліотек та звітність, по яких виступили :

-   Любов Давидова  – завідуючка районною дитячою бібліотекою;

-   Марія Осика  – провідний методист; 

 -   Ганна Шустак  –   бібліограф;

-  Ольга  Доробало – завідуючка  відділом  обробки літератури.

   Також мова йшла про підготовку бібліотек до звіту за 2019 рік. Провідний методист  Марія Осика надала методико -практичні рекомендації з основних вимог до річної звітності та проінформувала про зміни в їх складанні. 

    Як завжди під час семінару - наради, бібліотекарі обмінювалися досвідом роботи про цікаве у житті бібліотек . Семінар пройшов в напруженій робочій обстановці з мрією про сучасні бібліотечні заклади , які забезпечать її мешканців сучасними бібліотечними послугами.

         Всі заплановані питання були розглянуті та вирішені.

Рекомендуємо прочитати

               

  Сукач Ірина Ігорівна – класний керівник учнів 3- А класу. Вміє зацікавити дітей . За її  рекомендаціями у Гусятинську районну бібліотеку завітали Мальована  Богданка  та Вахрів Віталінка. Ось і бажана книжка у руках маленьких читачів.

  Андрусяк І. «Стефа  і Чакалка» -  казково- пригодницькі повісті. Чакалка дуже страшна . Вона приходить уночі до неслухняної дитини. Забирає її у звуконепроникний мішок , несе в темний ліс – так починаються веселі розбишацькі пригоди.

«Чорні крила голодомору»

 Багато жахливих трагедій пережив український народ за всю історію свого існування. Ледь не кожна сторінка нашої історії  омита кров’ю предків. Однією з таких скорботних дат на скрипалях української історії є Голодомор 1932-1933 років.

  В бібліотеці філії №16 села Котівка оформлена книжкова виставка - реквієм «Чорні крила голодомору». Читачам бібліотеки запропоновані художні твори, публікації про геноцид українського народу. Присутні переглянули тематичну папку «Голодомор 33».

  Хай у кожному місті і селі , у кожній оселі, у кожній родині старий і малий схилять голову перед пам’ятю невинно убієнних голодом-геноцидом. Уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічу перед образом Божим. Сьогодні складаємо співчуття нащадкам , родинам загиблих. Нехай Господь прийме їхні душі до Царства Божого.

    22 листопада в с. Калагарівка відбувся захід присвячений пам'яті жертв голодомору "Голодомор - геноцид українського народу". Учні 8-9 класів вшанували пам'ять всіх, хто помер голодною смертю у 1932-1933рр.

Вічна їм пам'ять!

НЕХАЙ ЇМ ДЗВОНЯТЬ ВІЧНО ДЗВОНИ

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

  Багато трагедій пережив український народ,але страшнішого лиха, ніж голод 30-тих років, історія України не знає. Голодний мор забрав життя мільйонів наших земляків. Не було тоді ні війни, ні посухи, ні потопу, а ні неврожаю, а була жорстока навмисна політика більшовицького режиму.

  Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Напередодні цього дня до символічного Хреста в селищі Гусятин прийшли районне керівництво ,жителі селища, та працівники районної бібліотеки.

  В зв’язку з відзначенням роковин Голодомору у читальному залі Гусятинської районної  бібліотеки для дорослих розгорнуто книжково – ілюстративну виставку «Нехай їм дзвони вічно дзвонять».

Герої не вмирають

 21 листопада  на державному рівні в Україні відзначається День Гідності та Свободи, засноване  на честь початку двох революцій - Помаранчевої ( 2004р.) та  Революції Гідності( 2013р).

   З нагоди 6 - тих роковин  трагічних подій у Гусятинській районній бібліотеці  спільно з працівниками районного Будинку культури  відбувся  мітинг – реквієм: «Герої не вмирають». Це захід - посвята тим учасникам, які віддали найцінніше - своє життя - заради того, аби  Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу ,а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.  До участі долучились районне та місцеве керівництво, духовенство, керівники й працівники державних установ та усі, хто знайшов час для щирої поминальної молитви.

   «Героїв подвиги безсмертні» - викладка книг, з якою мали змогу ознайомитись присутні. Ці книги написані авторами, аби пам’ять про величезну самопожертву Героїв Небесної Cотні назавжди залишилась в серцях українців. Треба знати усім нам про те, якою ціною здобували свободу та новий шанс для своєї країни, щоб стати справжньою європейською державою.

 

«Вишневі усмішки Остапа Вишні»

У Гусятинській дитячій бібліотеці кожен відвідувач може ознайомитись з книгами про Остапа Вишню та його творами із тематичної полички «Вишневі усмішки Остапа Вишні».

13 листопада  виповнюється 130 років від дня народження українського письменника, сатирика, гумориста,  творчість якого багата і різноманітна за жанрами й стилем. Остап Вишня писав сатиричні вірші, оповідання, фейлетони, анекдоти, жарти. Сучасники називають його «королем українського тиражу», бо він миттєво завоював любов і визнання читача.

Митєвості творчої долі

 Богдан Лепкий – вітчизняний письменник, літературний критик, художник, публіцист та громадський діяч.

  Був народжений 4 листопада 1872 року в с. Кривеньке на Тернопільщині. Основи наукових знань отримав на уроках приватного вчителя, а в шестирічному віці стає учнем польської школи у Бережанах. Пізніше, закінчує гімназію та вступає до Віденського університету, де навчається на факультеті філософії. З 1899 року на запрошення Ягеллонського університету , переїздить до Польщі та розпочинає викладати українську мову та літературу студентам. В період Першої Світової був призваний на службу до австрійського війська, однак на фронт так і не потрапив: Б. Лепкого залишили у Німеччині для освітянської діяльності. Вів активну громадську роботу: мав членство у багатьох організаціях з допомоги військовим, в т.ч. працював у «Червоному Хресті». В 1939 р. повернувся до Кракова, де й пішов з життя у 69-річному віці.

  Внесок Б. Лепкого до вітчизняної літературної спадщини важко переоцінити. Його неперевершені твори «Мотря», «Цвіт щастя», «Полтава» та ін., близько 30 збірок поезій, а також публіцистичні статті, дитячі казки та поеми стали справжнім надбанням української культури.

  У Гусятинській районній бібліотеці  для дорослих оформлена викладка літератури «Митєвості творчої долі». Запрошуємо жителів селища переглянути  дану викладку.