пʼятниця, 19 лютого 2016 р.

БІЙ ОДЛУНАВ, ЖИТТЯ ЛИШИЛО РАНИ.


Ти  - вічний біль Афганістан,
Ти -  наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
З борні жорстокої… 

          Афганістан … Це слово не потребує пояснень. Воно зрозуміле кожному, бо 37 років тому тривожно ввійшло в наше життя. Увійшло смертю, інвалідністю, скаліченими солдатськими долями, смутком тисяч дівочих сердець, материнським довічним болем і тугою.
         За неповних 10 років тієї бійні тисячі наших хлопців загинули в боях і померли від ран, контузій, травм, хвороб,тисячі пропали безвісти. Але вони продовжують усміхатись зі сторінок солдатських альбомів, вони вічно житимуть у зболених, згорьованих люблячих батьківських і материнських серцях.


 
        Вони живуть у пам'яті бойових побратимів, яким випало щастя повернутися до рідної домівки. Про те, як вижив у тому пеклі розповів воїн – афганець Храпливий М.М. на зустрічі з учнями 8 класу (класний керівник Скопецька І.Л.), яку організували працівники  Гусятинської  районної бібліотеки для дорослих. Михайло Михайлович поділився з присутніми спогадами про війну, про товаришів з якими пройшов фронтовими дорогами Афгану і неодноразово дивився смерті в очі і закликав завжди пам’ятати тих, хто пройшов через війну, і для кого вона й триває й досі. У спогадах, у снах, у думках. Вони цього заслуговують.


 
 
 
 
 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар