Обласний семінар-практикум

         Заступник директора ЦБС по роботі з дітьми Пенюта Н.Я. взяла участь в обласному семінарі-практикумі  «Нові стандарти професійної діяльності – шлях до підвищення соціальної ролі бібліотек для дітей», який проходив в обласній бібліотеці для дітей.

         Спеціалісти обласної книгозбірні підготували надзвичайно цікаві і змістовні консультації. В другій половині дня  відбулася зустріч  з поетами Тернопілля: поетесою, членом обласної організації  НСПУ Любов'ю Малецькою, поетесою, лауреатом премії журналу «Літературний  Тернопіль» Тамарою Ткачук-Гнатович та головою Тернопільської обласної організації НСПУ, поетом, публіцистом, громадським діячем Євгеном Безкоровайним. Гості читали свої прекрасні поезії, що хвилювали душу і серце. Пані Л.Малецька подарувала присутнім свою збірку «Подих».

Мрієш стати журналістом?

Газета «Вільне життя плюс» і Копичинецька бібліотека для дорослих оголошують набір слухачів до школи молодого журналіста, при редакції газети ( філіал у м. Копичинці). Перше заняття відбудеться у середу, 03 грудня 2014 року (початок о 15 годині), за адресою: бібліотека для дорослих, вул.Чортківська,9, м.Копичинці.

       Зарахування слухачів – на підставі квитанції про передплату дворазового випуску газети «Вільне життя плюс» на 2015 рік (при можливості). Заняття триватимуть до червня наступного року. Слухачі школи прослухають курс лекцій із практичної журналістики, зустрінуться із журналістами місцевих ЗМІ, опанують навички написання газетних текстів різних жанрів. Кращі роботи публікуватимуться на шпальтах «ВЖ плюс» та в місцевих часописах, звучатимуть у радіопередачах, а найсумлінніші слухачі отримають рекомендації для вступу на відділення журналістики.
         За детальнішою інформацією телефонуйте на моб тел.. 097 665 35 21,(03557) 4-11-64 у м. Копичинці, 25-26-28 у м. Тернополі чи пишіть на адресу rom.ostrovski@gmail.com або kop-lib@ukr.net

«Пам'ятаємо чуму Голодомору"

Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум'я священне
та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!

До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в Суходільській сільській  бібліотеці-філії  було презентовано книжкову виставку  «Пам'ятаємо чуму Голодомору". Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства  голодомор вважається найбільшою трагедією.

 

 

"Гортаючи сторінки історії УКРАЇНИ"

       В бібліотеці с. Зелене відбулася літературна година"Гортаючи сторінки історії УКРАЇНИ" присвячена "Революції Гідності

 

 

«Герої не вмирають»

Під такоюназвою в селі Увила відбувся вечір пам’яті присвячений річниці революції Гідності.

Увислівська громада зібрала чимало бажаючих на даний сільський захід. Також завітали почесні гості – в.о. голови Тернопільської обласної державної адміністрації Іван Крисак, народний депутат України кількох скликань Василь Деревляний, голова районної державної адміністрації Ігор Аніловський, перший заступник голови районної державної адміністрації Ігор Гайдук, начальник відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції Зоряна Будзінська та голови місцевих рад.

Учасники заходу спільно з місцевим священиком Тимофієм Буштинським помолилися біля фігури Пресвятої Богородиці за всіх невинно убієнних під час Майдану, загиблих під час проведення антитеритористичної операції.

 

Під керівництвом Увислівського сільського голови Василя Ковальчука в спортивному залі Увислівської загальноосвітньої школи розпочався вечір-реквієм «Герої не вмирають».

Василь Володимирович у своїй промові наголосив, що цим заходом наша громада хоче показати про співпрацю та взаємодію сільської ради і церкви, сільського клубу і бібліотеки, школи і садочка та всіх інших об’єктів, що знаходяться на території сільської ради в національно-патріотичному вихованні та любові до України всіх жителів села Увисла.

Організували та провели сільський захід місцеві аматори та працівники культурно-освітніх закладів села. Так перед глядачами виступили: церковний хор (керівник Галина Мостова), шкільний хор (керівник Галина Музичка), учні Увислівської школи та інші учасники заходу.

Представники обласної та районної влади подякували всій територіальній громаді села Увисла за такий актуальний і потрібний сільський захід.

Місцеві воїни-афганці продемонстрували зварений борщ із сухпайку, де кожен охочий міг придбати та посмакувати «Душевний» борщ.  Ними було зібрано 721 гривню. Кошти передано волонтерам для передачі пораненому військовослужбовцю Руслану Карпцю, який залишився без руки і потребує подальшого лікування та протезування.

 

 

Без права на забуття

То був страшний навмисний злочин,

Такого ще земля не знала,

Закрили Україні очі

У душу міцно зав'язали…

1932-1933рр. Україною котилася хвиля голодомору. Котилася по родючій і життєдайній землі, забирала щодня 25 тис. людей, нищила інтелігенцію, золотосяйні собори, культуру, відбирала історію. Це був акт геноциду проти українського народу, організований сатанинським сталінізмом.  Багато трагедій пережив наш народ, але страшнішого лика, між голодомор 30-х років історія України не знає.
 

 

         Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю, від голоду, пам'яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії  ХХ століття і був присвячений вечір-реквієм «Голод  чорна сповідь моєї Вітчизни і її затамований біль», який  відбувся у Гусятинській районній бібліотеці для дорослих для учнів 9-А класу (класний керівник Марцінковська І.І.).

З великим зацікавленням присутні слухали розповідь про  причини виникнення голодомору про його наслідки, із скорботою в очах переглядали кадри-спогади очевидців тих моторошних подій і разом з ними переживали весь жах голодомору. Також присутні мали змогу переглянути книжково-ілюстративну виставку «Врятована пам'ять: голодомор 1932-1933рр.» .

 

          На закінчення заходу присутні хвилиною мовчання пом'янули тих, кого у 33-му не відспівали, не оплакали, не провели, не поховали і запалили свічки-пам'яті та поділились поминальним хлібом.

  

Свіча пам'яті

22 листопада вся Україна й увесь світ вшановують пам`ять мільйонів жертв голодомору 1932-33 рр. Це безрпрецедентний  злочин у світовій історії. Бо штучний голод був спрямований  на фізичне знищення українців. Мільйони загиблих, десятки мільйонів ненароджених, понівечені людські долі. Виснажена душа українського народу. Україна та світ схиляють голову у скорботі. Ми не забули.

Працівники Хоростківської міської бібліотеки для дітей призентували читачам відкриту виставку «Свіча пам’яті» . На виставці придставлені книги про чорну сорінку історії України.

1.Соловей Д. Голгота України . ч1
2.Конквест Р. Жнива скорботи.
3. Недін Л. Дощ змиває всі сліди.
4.Лисивець А. Скажи про щасливе життя .
5.Народні оповідання.
6.Кухарський Р. Такого небо ще не бачило.
7. Літопис голготи України.
8. Голодомор. Геноцид українського народу 1932-33 рр
9. І було пекло на землі…

 

Ця остання хлібина, остання

Ми хлібом
сіллю друзів зустрічали
Хай буде більше в світі нас,братів!
Хай в кожній хаті пахне короваєм,
Щоб люд ніколи хліба не просив!

             Український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії – голодомор. Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ і зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голодомор приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки й наслідки. Вісімдесят два роки минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо.

       З нагоди 82-ї річниці трагедії Голодомору 1932-1933 років в бібліотеці-філії с. Сидорів оформлено книжкову виставку «Ця остання хлібина, остання».

 

 

   "Молодь така Українська"

В Хоростківській бібліотеці для дорослих з квітня по грудень стартував національно - патріотичний проект"Молодь така Українська" присвячений Небесній сотні і не тільки...

Протягом цього періоду в популяризації національно - патріотичного напрямку бібліотекою проведено заходи по вшануванню пам'яті героїв, особлива роль належала екскурсіям. В бібліотеці відбулася презентація книжкової виставки "Вогонь запеклих не пече", присвячена тривалій боротьбі за свободу. Цього разу її відвідали учасники гурту Сокіл "Джура" ЗОШ 1-3ступенів №2, керівник гуртка Железняк В.О. Бібліотекарі провели для учасників гурту екскурсію бібліотекою ,відвідали кімнату - музей В.Г. Корчемного. У виконанні читачів Качур Надії (10клас) та Прохира Володі (8 клас), керівника гуртка Железняк В.О. звучали патріотичні пісні про Україну.

 

 

«Я гордий тим, що я такого роду»

Саме під такою назвою в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих відбулась  творча зустріч з нашим земляком, поетом-піснярем, громадським  діячем краю, автором поетичних збірок «Подільський жайвір», «Там, де Нічлави рідні береги….» , членом  літературного об’єднання при обласній організації Національної спілки письменників України – Іваном Михайловичем  Кушнірем. Святково прибраний читальний зал бібліотеки  вишитими рушниками, кленовими листочками, кетягами калини, привертає увагу присутніх виставка-інформація «На варті наших душ – Небесна сотня». Тут зібрались  поціновувачі  поетичного слова щоб доторкнутися серцем і душею до творчості  поета.

      Із сторінками біографії поета, присутніх ознайомила завідувачка бібліотеки – Оксана Тадеївна Благута.

   Творчий вечір розпочався літературно-музичною композицією на основі віршів Івана Михайловича «Свіча пам’яті»,  присвячена подіям Майдану, героям Небесної сотні. У свою поезію автор вклав душевний щем і сердечний біль за тими, хто віддав своє життя за мир, за волю і свободу нашої неньки-України. Вірші читали учні школи-гімназії Іра Грицух, Роман Гондз, Христина Зубик за сценарієм бібліотекаря Володимира Білоуса.

   Авторську частину вечора відкрила пісня «Мамо моя, мамо моя, голубко сива…». Багато хто з присутніх був  здивований, що її автором є Іван Кушнір. Вона була настільки популярна , що перейшла у розряд народних, загубивши авторство.

    А також прозвучала пісня «Берегиня» написана  Іваном  Михайловичем, що стала гімном фестивалю української діаспори у Словенії.  Цей твір відкривав і закривав фестиваль.

    Публіка тепло сприйняла виступи копичинчан, зокрема полонили  душу пісні «Тернопілля моє», «Україна» у виконанні вчителя Копичинецької  музичної школи  Марії Шимків.

      Глядачі зачаровано слухали вірші у виконанні самого автора. Творчості Івана Кушніра притаманна щирість, почуття любові до України, жінки-матері, рідної природи. Віршами намагається передати красу і велич Подільського краю. У своїй поезії він знаходить слова, які заторкують чутливі струни душі кожного з нас.

   Родзинкою вечора стало виконання авторських пісень під власний гітарний акомпанемент.

    На закінчення свята дарували квіти, побажання  і зворушливі слова вдячності пошанувальники творчості  Івана Кушніра. Щиро привітав поета-пісняра колега по творчій співпраці педагог, краєзнавець, громадський діяч – Богдан Михайлович Савка.

   Зустріч була яскравою демонстрацією невичерпного таланту, на які така щедра, така багата наша земля.

     Автор щиро подякував працівникам бібліотеки  за організацію свята, розуміння його творчості  і присутнім подарував збірки своїх поезій.

     Розмаїтий світ книг, чудова поезія, прекрасна музика, приємний затишок -  все це допомагає користувачам збагатитись духовно, поповнити свої знання, поділитися враженнями і викликає бажання знову зійтися разом і прийти до бібліотеки.

Допомога від щирого серця

В селі Самолусківці проживає сім’я, яка в зв’язку з воєнними діями на сході України змушена була залишити свою домівку та оселитися тут на Гусятинщині. В сім’ї двоє дітей, які навчаються в місцевій школі та є активними користувачами сільської бібліотеки. Адміністрація школи та бібліотека, яка приєдналася до цієї акції, організували ярмарку, на якій учні продавали різні смаколики. Отримані кошти у розмірі 1300 грн. віддали на потреби сім’ї з Донецька.

«Наш скарб – рідна мова»

                                       Мова – це душа народу,

                                       Народ без мови не народ .

                                                                    В. Сосюра.

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи справжню людину, кожен із нас повинен передусім створити в своїй душі світлицю, в якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв духу.

 

          У Вільхівчицькій  загальноосвітній школі l-ll ст. 9 листопада ми відзначали свято – День української мови і писемності. На святковому виступі учителем української мови та літератури Тхорик Н.В. проведено конкурс знавців української мови «Барви рідного слова». Учні виконували різні завдання зі шкільної програми, доповнювали прислів'я, приказки, відгадували загадки. Сільським бібліотекарем Бесащук Н.Я. було організовано перегляд літератури «Наш скарб – рідна мова»,  а окрасою виступу дитячими устами лунали  вірші і пісні про українську мову і рідну Україну.

       Ця зустріч допомогла оцінити скарби рідної мови, спонукала до зустрічі з давнішим порадником – книгою.

       Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий народ.

"Обереги для воїнів."

Війна . У цьому слові – біль і розпач матерів, стогін поранених, плач сиріт. Війна… Вимов це слово і побачиш, як у кожної людини в очах з'явиться невимовний сум. Це зло, що калічить наші душі.

Ми  ніколи не думали, що в 21 столітті будемо переживати страхіття, коли гинуть люди від військових дій.

           Бібліотекар (Гриб О.С.) з учнями 9 класу Хоростківської загальноосвітньої школи №2 виготовили обереги для воїнів , і передали в зону АТО. Діти в ці обереги вклали душу і любов своїх сердець, побажали захисникам нашої рідної України повернутися живими і здоровими

«Мова кожного народу – неповторна і своя».

                                        Одна вона у нас така – уся                   
                                         співуча і дзвінка.

                               Уся плакуча і гримуча,

                               хоч без лаврового вінка.

                                                      (Т. Шевченко)

          Із вступним словом звернулася до присутніх бібліотекар Доскоч Н.В., в якому було зазначено: «У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». У ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови , який відзначається щорічно 9 листопада в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця.

             Це робиться для того , щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем».

  В сільській бібліотец і- філії № 38 с. Тудорів  оформлена книжкова виставка під назвою «Мова кожного народу – неповторна і своя».  ЇЇ оглянули користувачі бібліотеки 8 класу місцевої школи.

      У світі налічується близько 3 тисячі мов і у кожного вона своя. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова.

 Кожен із учасників зачитував дати в скорботному календарі української мови, починаючи з 1720  по 1991 роки.

       Користувачі  Калитюк Наталія і Міщанчук Уляна прочитали вірш В.Сосюри «Любіть Україну» та вірші  «Рідна мова», «Коли я чую українську мову», Міщанчук Павло розказав гумореску «Турок».

 

Тож плекаймо , юні друзі, надію на скоріше зцілення рідної мови в наших душах. Довгого віку і світлої долі всім нам. А також  процвітання нашій державі – Україні.

"Звучи моя, мово!"

9 листопада ми відзначали велике свято  - День  української писемності та мови. Це свято започаткували 1997 року. Цього дня церква вшановує пам'ять преподобного Нестора -літописця.

З цієї нагоди Гусятинська районна бібліотека для дітей провела спільно з класним керівником 3-Б класу Пріян О.В. годину спілкування «Слово наше рідне – слово українське». Бібліотекарі познайомили дітей з найвизначнішою працею преподобного Нестора літописом «Повість временних літ», адже саме з творів літописця починається писемна українська мова.

 

Третьокласники разом з бібліотекарем ДавидовоюЛ.О. розгадували кросворди-загадки «Сходи», «Соняшник», «Піраміди». Діти були активними коли брали участь в іграх з буквами та словами «Промінчик», «Що тут не так?», «Ноти в словах». Саме в у день української писемності і мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імена Петра Яцика. Присутні почули інформацію про українця, який відмовився бути бідним і дуже багато зробив для розвитку нашої мови . Поезію про  красу і мелодійність української мови читала бібліотекар Лозінська Г. І.

 

Всі мали змогу переглянути книжкову виставу «Мови чисте джерело». Українська мова повинна бути рідною мовою для кожного. Ми повинні знати її,  любити, гордитися тим, що ми українці.

VI з`їзд лемків України

 

8 листопада 2014 року у Львові відбувся

VI з`їзд лемків Украіни.

 У складі делегації від Тернопілля були:

Куцинда І.Д.(від Копичинців) та Савка М.Ю. (від Хоросткова).

9 листопада 2014 року в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей відбулася зустріч з делегатами зїзду. Куцинда Іван Дмитрович поділився враженнями від поїздки, розповів про завдання і плани роботи СФУЛО на 2015 рік. Керівництво Всеукраїнським товариством "Лемківщина" О.Венгринович передав В.Мулесі.
Детально про це йдеться в статті за адресою

http://lemky.lviv.ua/?p=3339

Душа болить за Україну

Тривожні і важкі часи переживає наша країна. Війна минулого століття , що була для усіх важким спомином , ніби знову увірвалася в спокійні будні.
Небезпека прийшла несподівано й неочікувано. Перед багатьма жителями Сходу постала проблема: жити під кулями і "градами" чи залишати рідні домівки і стати переселенцями у своїй країні?

          Так трапилося і з Яном Івановичем жителем Горлівки . Він вирішив певний час пожити у дочки Наталії , що мешкає у Клювинцях. Родина ,сусіди радо зустріли. Колишній шахтар , а тепер пенсіонер щиро допомагає в господарстві дочці , зятю онукам . Працьовитий , доброзичливий , цікавий співбесідник увійшов у сільську громаду.
          Працівники культури відвідали пенсіонера і запросили до сільської бібліотеки бути її читачем , переглянути експонати музею Д.Січинського.

"Краю тихий, краю милий..."

         2014 рік прорголошено в Україні роком Тараса Григоровича Шевченка. З цієї нагоди у Васильковецькій бібліотеці-філії проведено бібліографічний огляд літератури "Краю тихий, краю милий..." А також до уваги користувачів розкрито книжкову виставку "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.

"Духовна святиня"

           Нещодавно у невеличкому мальовничому селі Верхівці освятили новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії.

Бібліотекар Кульчицька Галина Дмитрівна бере активну участь у духовному житті села . Неодноразово ходила  із збіркою на будову храму, прибирала, впорядковувала територію, садила квіти, готувала обіди і разом із користувачами бібліотеки підготували свято – відкриття.

 

1 листопада 96-річниця проголошення ЗУНР

Утворення ЗУНР.Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська влада у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Подальшому піднесенню її авторитету сприяли обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня.

        Але події 1 листопада 1918 р. значно загострили українсько-польські відносини, вони стали початком українсько-польського збройного протистояння, що переросло у масштабну війну.

11 листопада 1918 p. у Львові Українською Національною Радою був створений виконавчий орган влади (уряд) - Державний секретаріат. Його головою став К. Левицький, членами - В. Панейко, Л. Цегельський, Д. Виговський, С. Голубович та ін.

13 листопада Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, главою уряду - Державного секретаріату - залишився К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення (6 млн) на 71% було українським

Згадуючи ті історичні події, та пов’язуючи їх з нашим сьогоденням наша книгозбірня пропонує переглянути тематичну викладку літератури «Держава на ймення ЗУНР», на якій представлено матеріали з історії ЗУНР. Виставка знайомить користувачів з перебігом революційних подій , розкриває основні аспекти минулого ЗУНР. Тут також зібрана література про життя і діяльність видатних громадсько-політичних діячів ЗУНР.