понеділок, 24 квітня 2017 р.

ЖИТТЯ І КНИГА

Сьогодні, у Всесвітній день книги, хочу познайомити Вас з читачем Личковецької сільської бібліотеки Михайлом Миколайовичем Хомою.
Шана та любов до книги починається з колиски, йде від батька-матері. Книга для пана Михайла - це скарб неоціненний. Улюблені для читання - твори класиків української літератури, книги про героїчну визвольну боротьбу синів українського народу. До книги ставиться як до святині. Свою любов до неї передав і дітям, внукові і, напевно, маленькі правнуки, побачивши прадідуся за читанням тягнутимуться до прекрасного, вічного, мудрого. Адже в книг, як і в людей, своє життя, своє минуле і майбутнє.
І, як розповідає пан Михайло: «…народився далекого, тяжкого 1935 року, освіта -4 класи. Мене вчило три держави – польські вчителі, москаль і українські вчителі. В ті роки школи, як такої, не було. Вчилися в хаті єврея (псевдо-«Крупник», на Великій вулиці). Учнів було мало, тож усі вчилися разом. Навчання давалося легко, змалку полюбив книгу. Рано став сиротою».
І, відколи в селі створена бібліотека, є її постійним читачем. Пропрацював 24 року в колгоспі і 22 роки завгоспом в школі. Тяга до знань принесла результат- вже в зрілому віці отримав атестат про середню освіту (вечірня школа).


Ми хочемо побажати панові Михайлу:
Нехай літа не стануть тягарем,
Нехай душі не вигасне зірниця,
Хай повниться до краю день за днем
Добра і щастя золота криниця.
Нехай життя наснаги додає
Десятки літ ще мріяти, творити,
Щоб Ви змогли усе життя своє
В здоров’ї й радості багато літ прожити.


Немає коментарів:

Дописати коментар