«І. Франко - титан українського письменства».

25 грудня у бібліотеці для дорослих спільно з учнями 10 класу був проведений літературний урок на допомогу  вивченню шкільної програми

«І. Франко - титан українського письменства».

         У читальному залі представлено огляд книжкової виставки, у якій зібрані книги про життя і творчість Каменяра, критичні матеріали як про перші несміливі ранні твори письменника , оповідання, повісті , драматичні твори. Особливу увагу було звернено  на  книгу «І.Франко і Тернопільщина» де зібрані вірші, написані письменником  під час перебування тут, спогади людей, які з ним зустрілися, вірші поетів Тернопілля про І.Франка.

         Учні продемонстрували глибокі знання про життя і творчість Франка, декламували вірші, уривки поем, розповідали цікаві факти з біографії письменника ознайомилися із 50-ти томним «Зібранням творів І.Франка.»

 

 

«Хай засяє світ ясний, Миколай іде святий»

«Давним-давно в місті Міри в Малій Азії жив хлопець на ім'я Миколай. Його батьки померли коли він був ще малим, залишивши синові великий спадок. Серце хлопчини було сповнене добра, тож вирішив роздати своє майно бідним».

         Це слова легенди про святого Миколая. Кожен погодиться з думкою, що свято Миколая – найбажаніше і найцікавіше, якого з нетерпінням чекають і дорослі, і малі.

         18 грудня 2013 року в актовому залі ЗОШ І-ІІІ ст. селища Гусятин відбулося театралізоване дійство «Хай засяє світ ясний, Миколай іде святий», яке підготували і провели класний керівник 2-Б класу Пріян О.В. із своїми вихованцями та працівниками районної бібліотеки для дітей. Звучали вірші, пісні у виконанні дітей, розігрувались сценки. Ольга Валентинівна розповіла хвилюючу легенду про цього Святого Отця, яка нікого не залишила байдужим ні батьків, ні дітей.

    Бібліотекар Пенюта Н.Я. повідомила інформацію про життя і добрі справи Чудотворця. Бібліотекар районної бібліотеки Лозінська Г.І. прочитала поезію Олекси Негребецького «Миколай». Всі присутні мали змогу переглянути книжкову виставку.

        

         В кінці свята в дарунок діти отримали солодощі від Агрохолдингу «Мрія». Кожен учень ЗОШ  І-ІІІ ст. селища Гусятин отримав святкові подарунки від «Мрії». Бажаємо компанії  процвітання і міцного здоров 'я її працівникам.

         В ніч на 19 грудня всі повинні бути щасливими і ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх дарують. Бо найбільше щастя в житті - робити добро.

        

"Дюймовочка"

 

15 грудня 2013 року в бібліотеці-філії с.Красне відбулася постановка лялькової вистави "Дюймовочка"

Андріївські вечорниці "Як це колись було"

У давні часи, коли наступав вечір у переддень свята Андрія, дівчата збиралися у просторій оселі на вечорниці. Крім веселих розмов, забав та розваг, традиційним ритуалом на посиденьках було ворожіння про заміжжя. Це було заведено нашими предками язичницької віри ще за довго до того, як церква запровадила свято у себе.

13 грудня  в Малобірківській школі спільно із бібліотекою відбулася постановка сценарію Андріївських вечорниць.

Під час перегляду вечорниць глядачі мали змогу потрапити в далеке минуле. Милувало душу дійство, коли дівчата ворожили на чарівних варениках, переставляли чоботи хто скоріше вийде заміж, слухали лай собак звідкіля чекати суженого.

Линули дитячими вустами пісні «Лісапедного батальйона» («Я просто королева, я просто богиня», «А в селі корови так пасуться», «Моя мила до роботи не лінива», «Ой там на току на базарі», «Ніхто мене не любить»). Хлопці загравали до дівчат з піснею «А ми у двох в одне дівча закохане». Розказували вірші, грали сценки, розважали зал.

За буденними клопотами переглядаючи вечорниці глядачі мали змогу гарно відпочити. Приємний осадок залишився від побаченого. Глядачі були задоволені побаченим і кожен для себе  зробив висновок, що колись вміли відпочивати.

 

«Украдене щастя».

Діти – це не тільки користувачі бібліотеки, але й маленькі артисти .

Так в бібліотеці-філії  с. Целіїв покладено п’єсу «Украдене щастя».   Незважаючи на те, що на сцені невправні актори, а звичайні діти, все ж вони зуміли розкрити створені  Франком образи. Так як і в творі, так і при постанові п’єси питання: «хто в кого вкрав щастя» залишилось без відповіді.
 

 

 

"СНІД - небезпечно та смертельно! "

           1 грудня 2013 року бібліотеці відбулася виставка - застереження, де можна було ознайомитися з матеріалами  боротьби зі СНІД  хворобою та методами запобігання захворювання.

 Скільки б про  СНІД не писали і не говорили, чомусь кожен з нас вважає, що ця хвороба існує де - інде, тільки не поруч нас - не в моєму місті чи селі, не в моїй області, не в моїй країні.

          Проте, статистика річ уперта, а ми з вами маємо страшні цифри: кожен 100 - й мешканець України - ВІЛ - інфікований.  За даними  ООН, щороку СНІД -" чума XX століття"  забирає життя 5 млн. осіб.  Зараз на планеті біля 150 млн. інфікованих, це тільки офіційна статистика.

          Україна входить в п'ятірку у світі за темпами поширення цієї хвороби.  Зараз за офіційною статистикою, ВІЛ, СНІД інфікованих в Україні біля 200 тис. осіб. Абсолютна більшість інфікованих ВІЛ  особи віком 20 - 40 років.

         З кожним роком кількість хворих на СНІД зростає. Це пов'язане у першу чергу з погіршенням економічних умов у державі, збільшенням людей , які відносяться до групи ризику, погіршенням медичного обслуговування населення.  Все це зумовлює те, що кількість людей хворих на СНІД в Україні щороку зростає на сотні тисяч.

           Тож варто бути досить обачним у своїх діях і вчинках, щоб запобігти цій чумі XX століття, яка набирає обертів і не знає ні соціальних, ні національних кордонів

"ДОБРОТА І МИЛОСЕРДЯ"

Мудрець сказав: живи, добро звершай

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи й звіра.

Нехай ця істина стара:

Людина починається з добра.

         На жаль, зараз, в наш скрутний час змін, такі якості, як милосердя, доброта, бажання допомогти йдуть на задній план, а витісняючи їх, вперед висуваються ділова хватка, уміння отримати прибуток і турбота передусім про себе. Милосердних людей зараз не багато, та й і то інші відносяться до них якщо не як до божевільних, то принаймні як до безглуздих. Зараз ніхто не допоможе старенькій перейти через дорогу, донести сумку, не подасть жебракові, не пожаліє сиріт і тяжкохворих.  Саме у наш час істинного милосердя людям найбільше бракує. Звичайно, багаті люди можуть собі дозволити зробити пожертвування до різних фондів допомоги, але дуже часто тільки для того, щоб про це згадали в газеті або по телебаченню. А ті люди, які дійсно хочуть допомогти, частенько не мають у розпорядженні коштів для цього. Але допомогти можна не лише матеріально, але і духовно. Підтримка і розуміння для кожного з нас означає не менше, ніж матеріальне благополуччя.  Якби люди більше піклувалися про інших, зникло б з облич людей вираження якогось безвихідного жалю, яке так часто можна бачити в метро, на вулиці, в магазині. Іноді, звичайно, попадаються люди веселі, життєрадісні, оптимістично налагоджені, усміхнені, але їх - одиниці. А інші люди - похмурі, непривітні, постійно заклопотані станом політики і економіки.

Втративши милосердя, ми немов розучилися радіти життю, якою б вона не була. Мало кому хочеться ділитися своїм щастям з іншими. Адже життя у нас тільки одне, і було б так прекрасно не лише радіти їй і жити сьогоднішнім днем, але і спробувати зробити життя інших трохи легше, світліше і радісніше. Це б принесло радість і нам самим. Кожна посмішка на обличчі людини, якій ти допоміг, робить тебе щасливішим. З давніх часів відомо, що заподіюване комусь зло повернеться до тебе стократним злом і що добро, яке ти комусь зробив, повернеться до тебе. І якщо ми хочемо, щоб до нас відносилися добре, ми самі повинні відноситися добре до оточення. Так будемо ж милосердні!

        26.11.2013 р. в с. Вільхівчик спільними зусилями бібліотекарем Бесащук Н.Я. , зав. клубом Пилипишин О.О. та вчителями школи було організовано святкове дійство приурочене на тему "Доброта і милосердя".

         Дитячими устами лунали вірші, показана міні-вистава, а окрасою заходу прозвучали пісні у виконанні: Войтюк В.С.,Черниш Л.І., Ненчина І.Я. Свято завершилося теплими аплодисментами і великою вдячністю за проведений захід .

 

"Передзвітна нарада"

3 грудня 2013 року відбулася перед звітна нарада бібліотечних працівників району, на якій були висвітлені питання :

-         основні напрямки методичної роботи на 2014 рік  (зав. метод. відділом  Осика М.);

 

-          бібліографія – ключ до знань (бібліотграф Шустак Г.);

-         облік і збереження книжкового фонду (зав. відділом комплектуванням Доробало О.);

 

-         особливості роботи з читачами з дітьми (заст.. директора по роботі з дітьми Пенюта Н.)

"Голодомор - 33 "

          З кожним роком правда про Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні дедалі більше поширюється серед української і світової спільнот. Сьогодні не викликає сумніву, що тоді сталінський тоталітарний режим вчинив жорстокий злочин проти української нації, внаслідок якого мільйони українських селян були виморені штучно організованим голодом.

         Бібліотека філія с. Товсте долучилася до акції "Запали свічку" по убієнних голодом

«Скорботні жнива людомору»

          23 листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів.

        Голодне лихоліття 32-33-х років не просто історична минувшина,а незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність.

       Громада с. Яблунів УАПЦ та греко-католицької церкви, отці Роман Левенець та Андрій Юськів відслужили панахиду присвячену жертвам голодомору, де й були запалені свічки пам’яті.

        В рамках вшанування 80-тої річниці пам’яті жертв голодомору, в Яблунівській бібліотеці-філії проведено день інформації на тему: «Скорботні жнива людомору» для учнів 11–го класу. Бібліотекар Гавенда Л.С., провела бесіду - роздум : «На родючій землі помирали хлібороби», й ознайомила присутніх з передісторією виникнення голодомору, його перебігами і наслідками для нашої країни.

      Здійснити мандрівку «чорними» сторінками минулого нашої країни допомогла книжкова виставка: «Народу гілочка тернова» та складено інформаційний список літератури: «Чорні жахіття голодних 30-х». До уваги читачів були запропоновані художні твори, публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення людей.

 

         Трагедія голодомору висвітлюється в бібліографічному перегляді літератури на тему: «Відлуння голодомору в художній літературі», який провела шкільний бібліотекар Схаб В.А.

         Читачі бібліотеки уважно прислухались до розповіді бібліотекарів та з інтересом розглядали представленні на виставці книжки.

        Відходять у небуття очевидці того страхіття, але народна пам'ять про жахливий злочин не вгасає, болем пронизуючи свідомість поколінь.

«Горить свіча, як пам'ять, як сльоза»

Чи можливе? Чи таке можливе?!

Чи колись повірить чоловік:

Що родючі українські ниви

Народили 33-й рік?

       Похоронним дзвоном по всій нашій землі прокотилася страшнюча чума Голодомору. Ніколи-ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха. Ніколи-ніколи про горе настільки великого масштабу так голосно не мовчали в той час, коли 10 мільйонів людей просто щезли з лиця землі, ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили…

    …Лихо. Горе. Біль. Кров. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор в моїй душі. Це те, що знищує свідомість і роз’їдає всю мене. Це страшно. Це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати. Не можемо ще раз такого допуститися. Це те, що точить нашу країну зсередини наче хробак яблуко. Адже скільки під час голоду висохло людей, які б мали стати батьками тих, хто мав би боротися за єдність, братерство і добробут України.

       Вечір-реквієм «Горить свіча, як пам'ять, як сльоза» проведено в районній бібліотеці проведено з учнями 10 класу (класний керівник Н.О. Решетило). В читальному залі розгорнута книжково-ілюстрована виставка «Ой доле наша, доле українська» про яку учасникам вечора розповіла бібліотекар Н.В.Мудра.

 

      Жертв пам’яті голодомору учасники вечора вшанували хвилиною мовчання. Для того, щоб молоде покоління знало ціну крихти хліба в голодовий рік, їм було роздано по окрайчику хліба.

 

 

"33-тя весна у ХХ столітті "

          На підвіконні палахтить
          Скорботи полум’я священне –
          То свічка пам’яті горить       
          За всіх безвинно убієнних.
                        (Наталка Тривайло)
                                                                                  

        Сьогодні ми схиляємося в глибокій скорботі перед пам'яттю жертв голодомору. 80 років тому у 1932-1933 роках, нищівно й нещадно він пройшов нашою землею, залишивши болючий слід в свідомості українського народу.
23 листопада 2013 року в Копичинецькій міській бібліотеці для дітей організована викладка літератури на тему: «33-тя весна у ХХ столітті».Читачі прослухали бесіду-роздум.

 

 

Бібліотекар Ділай О. М. розповіла коротенько історію цієї пам'ятної дати, показала книги даної тематики, які представлені на виставці. Діти в свою чергу поділилися знаннями про голодомор, отриманими з переказів своїх дідів і прадідів, розповіли про книги художньої літератури, які самі прочитали.

 

 

З цієї нагоди у Копичинцях, біля пам'ятника жертвам переселення лемків на Україну з етнічних земель Польщі, відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання. Отці міських церков віслужили панахиду за загиблими під час голодомору. Всі присутні виклали свічки у вигляді хреста і з цифрами 33, як згадку про скорботні роки. В заходах взяла участь громада міста в тому числі й працівники Копиичнецької міської бібліотеки для дітей.

Нехай у полум’ї свічок залишиться пам'ять про минувшину, а шлях у майбутнє України буде щасливим і світлим.

"День працівника сільського господарства"

Осінь – найдорожча серцю хлібна пора. З давніх-давен восени, поле землю вкриває   жовте листя, коли зібрано врожай, а комори і стодоли заповнені збіжжям ми відзначаємо свято працівників сільського господарства.

         В цей день хочеться скласти подяку всім тим , хто любить землю, вирощує хліб, хто своєю невтомною працею забезпечували нам щедрий урожай.

        

       16 листопада спільними зусиллями Малобірківським клубом, бібліотекою, школою було організовано святкове дійство приурочене дню сільського господарства.

         Дитячими  устами Олі Пунди, Віти Сироїжко, Юлі Субтельної , Тані Свінтіцької , Тані Пелих линули привітання директору ПП «Оберіг» Петру Васильовичу Газдюку та всім працівникам цього господарства, які були присутні на святі.

         Скрасило захід  пісні: «Летять лелеки», «Зеленеє жито,зелене» та ін.. У виконанні Наді Левцун, Іринки Ющишин, Наталі Валах, Миросі Пелих, Люди Колосівської.

 

          До привітань приєдналися завклубом Віра Магаляс та бібліотекар Марія Покідко з піснею «Гарно нам на полях».

          На  кінець дійства зі словами подяки виступили  директор школи Олександра Каролівна Чубка та голова сільської ради Надія Степанівна Фостик.

 

          До поки на землі  живе така людина як  директор ПП «Оберіг»  П.В. Газдюк під керівництвом, якого наші трудівники хлібороби добиваються високих врожаїв  ми можемо жити з надією, що на нашому столі завжди стоятиме запашний хліб.

         В цей день хочемо щиро подякувати Петру Васильовичу за розуміння, за допомогу  яку він надає нашим жителям  односельчанам.

Прийміть  від нас щирі вітання і подяку за вашу невтомну працю.

 

Зичимо здоров'я  від  води джерельної ,

Багатства від землі святої

Неба голубого, хліба запашного

Радості від дітей, поваги від людей

Хай  сонце  нам щиро сміється

Хай все у житті удається

Хай щастя завжди вас знаходить

Здоров'я і щастя у хату приходить

Хай Вас зігріває людська доброта,

За все, що зробили за свої літа.

Щоб Ваші стежинки стелив довго світ

На многая, многая літ .

 

         В бібліотеці села Сидорів проведено вечір вшанування хліборобів села "Тобі, хліборобе, уклін наш і шана"