понеділок, 24 лютого 2014 р.

«На його долю випала війна».

Все далі й далі відсувається в минуле та болюча для України подія, яка коштувала їй втрати сотень і тисяч найкращих синочків, молодих соколят.
              Вона, «афганська» війна, поволі забувається новими поколіннями, але для тих, хто воював, і для тих, хто їх чекав з того пекла, Афганістан ніколи не скінчиться…

«На його долю випала війна». Під такою назвою у Раштовецькій с/б, бібліотекарем Богутою І., було оформлено викладку літератури, присв'ячену нашому земляку, який трагічно загинув в Афганістані – Висилю Кильбі.
Перебуваючи на чужій, пекельній землі, він мріяв, що незабаром доторкнеться рукою до звичайного листочка з яблуні біля хати, припаде спраглими вустами до джерельної води біля подвір'я… А ще мріяв , що матуся його ніколи не буде плакати, коли він повернеться… Але не судилось…
Він дуже любив свою родину. Про це я дізналась із уст сестри Василя – Марії, у якої побувала у гостях . Марія Ярославівна дозволила мені користуватися  матеріалами, оформляючи викладку у бібліотеці. У мене тремтіли руки, коли я перегортала альбом з фотографіями, чи тримала у руках нагороди Василя, серед яких і орден Червоної Зірки(посмертно).

Односельчани також не забувають про Василя Кильбу.  У Раштовецькій церкві, отцем Іваном, було відправлено панахиду за  воїна-афганця. Парафіяни церкви відвідали могилу Василя та його батьків…
А колишнім воїнам-афганцям бажаю міцного здоров'я, добробуту, хороших вірних друзів. А ще-душевного спокою, котрого Вам так не вистачає…

                 

Немає коментарів:

Дописати коментар