"Шлях в Європу прокладуть Українські письменники"

                За підтримки члена асоціації книговидавців та розповсюджувачів України, голови Гусятинської селищної ради М.Д.Савчука в рамках літературного турне « Луцьк, Дрогобич, Стрий, Гусятин, Тернопіль» в п'ятницю, 16 грудня 2011 року в приміщенні бібліотеки Гусятинського коледжу відбулася творча зустріч з основною темою: « Шлях в Європу прокладуть українські письменники».

               Літературне турне по Україні підтримує посольство Норвегії в Україні, міжнародний літературний конкурс « Коронація слова».

До Гусятина завітали:

                Микола Кравченко – видавець та громадський діяч, голова правління громадської організації « Книжковий простір», член асоціації видавців України. 

А. Курков

             Андрій Курков – всесвітньо відомий письменник, твори якого перекладені понад тридцятьма мовами, видаються в шістдесяти п'яти країнах світу загальним накладом п'ять мільйонів примірників.

            Анатолій Дністровський – письменник, наш земляк.

     Леонора Сіндєнєєва – молода письменниця, переможець конкурсу « Євро – формат».

            В цій зустрічі взяли участь працівники центральної та районної дитячої бібліотек, а також користувачі.

«Данило Галицький – Галицько-Волинський, київський князь»

           

             Дани́ло I Рома́нович— руський князь з династії Рюриковичів, правитель Галицько-Волинського князівства. Князь волинський (1211—1264), галицький (1211—1264), київський (1240). Син князя Романа II Великого з династії Рюриковичів.

Час його князювання був добою найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за його правління вона зробилася найбільшою державою в Європі, стала праобразом першої української національної держави.

            Відзначаючи 810 річницю від дня народження Данила Галицького, в центральній районній бібліотеці розкрито книжкову «Данило Галицький – Галицько-Волинський, київський князь» .

«Дива святого Миколая»

            Є свята, яких з нетерпінням чекають і дорослі, і малі. Кожен погодиться з думкою, що свято Миколая – найбажаніше і найцікавіше. Чекали цього дня і учні 4-б класу ЗОШ І-ІІІ ступенів селища  Гусятин, які разом із своєю вчителькою Пріян О.В. були учасниками літературної години «Дива святого Миколая», яка відбулася 16 грудня в районній бібліотеці для дітей.

Під час заходу діти дізналися про життя і добрі справи мірлікійського єпископа, прозвучали дитячі листи – прохання до Чудотворця. Присутні переглянули міні-виставу про українську традицію вшанування Святого в християнській родині

та книжкову виставку. 

Поетичні рядки прозвучали у виконанні бібліотекаря Лозінської Г.І. В кінці свята всі діти отримали солодкі подарунки.

            Колектив бібліотеки висловлює щирі слова подяки селищному голові Савчуку М.Д., підприємцям Врублевській Л.Є та Мудрому П. за допомогу у придбанні  солодких подарунків для дітей.

            В ніч на 19 грудня всі повинні  бути щасливі і ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх дарують. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.

"Андріївські вечорниці"

            З–поміж найбільших зимових свят чи не найвеселішим та найочікуванішим є день Андрія, 13 грудня, коли, за українським звичаєм, сільська молодь збиралася в одній хаті на так званих «великих» вечорницях, влаштовуючи там усілякі забави та гульбища.

            Так, Красненьська бібліотека разом із молоддю провели "Андріївські вечорниці".

"У сімейному колі" - засідання клубу за інтересами

            Права людини – це одна з найсвятіших і найдорожчих людських цінностей, тому їх треба поважати і дотримуватись. Суспільство постійно удосконалюється, і невід’ємні права кожної людини є тим загальнолюдським мінімумом, без якого вона не може існувати.

            У бібліотеці-філії с.Яблунів відбулося засідання клубу за інтересами «У сімейному колі» з учнями 9 класу Яблунівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на тему: «Правам людини – європейський рівень поваги та захисту».

        Із вступним словом виступила голова ради клубу Курій О.С. Ознайомила з документом декларації прав людини, який був визнаний усіма державами в 1948 році.

Годину спілкування на тему : «Права та обов’язки - нероздільні» продовжила заступник голови ради клубу Говенда Л.С., де висвітлили питання по правовому захисту дітей та проблем молоді.

Свою думку щодо прав людини та дітей розповіла учениця 9 класу Мостова Ганна і підкреслила, що майбутнє кожної людини залежить від підростаючого покоління, тому забезпечення прав дітей та їх правовий захист є основним завданням сучасності.

Присутні переглянули тематичну поличку на тему: «Правові пам’ятки сучасної доби».

"Радилися бібліотекарі"

  Шостого грудня 2011 року відбулася перед звітна нарада бібліотечних працівників району. Де були висвітлені питання :
1.   Звіт бібліотеки за 2011 рік.
2.  Планування на 2012 рік
3.  Дотримання правил техніки безпеки.
4.  Огляд нових матеріалів з питань культури.

     
В нараді прийняли участь: 

      Директор ЦБС – Л.І. Зубкова

      Головний спеціаліст відділу культури і туризмі М.М. Фаберська.

       Заступник директора по роботі з дітьми Н.Я. Пенюта.

       Зав. методичним відділом  М.П. Осика

       Методист І. І. Лоза

       Бібліограф – Г.М. Шустак.

       Інженер по техніці безпеки Н. В. Назаркевич.

"Поету-пісняру Степану Галябарді - 60"

         

          Чи не кожному свідомому українцю добре знайоме ім’я заслуженого діяча мистецтв України, поета-пісняра Степана Галябарди.

           Степан Петрович Галябарда Народився 2 грудня 1951 року в с.Суходіл, Гусятинський район Тернопільської області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету в 1973 році.

Працював у пресі, був на громадській роботі, працював головним редактором радіостанції "Молода гвардія", директором першої в Україні незалежної комерційної радіостанції "Радіо Roks" у Києві.

              У 1991 році вийшла у світ перша його збірка поезій "Не поверну човен", яка складається з двох розділів "Біль України" і "Не поверну човен". У збірку увійшло багато віршів, які С. Галябарда присвятив рідному краю, його чудовим мальовничим краєвидам, своїм землякам. Сьогодні важко уявити національний культурний простір без пісень поета-пісняра, заслуженого діяча мистецтв України Степана Галябарди.

           У 1997 році у тернопільському видавництві "Збруч" вийшла друга збірка поезій "Догорає калина". В ній вміщено не тільки вірші різних років, але й — і це найголовніше — пісні, написані С. Галябардою у співдружності з багатьма відомими композиторами — Олегом Слободенком, Остапом Гавришем, Олександром Злотником, Олегом Марцинківським та іншими.

У книзі кілька розділів, об'єднаних одним тематичним спрямуванням: любов до матері, любов до коханої, любов до Вітчизни. В окремий розділ увійшла шоу-вистава "Я — Роксолана" — про долю славетної українки з наших країв.

           Читаючи вірші, слухаючи пісні на слова С.Галябарди маємо змогу насолодитися красивим і високим поетичним словом, оригінальною образністю і тонкою ліричною щирістю автора, вмінням торкнути найсокровенніші струни людської душі.

В Гусятинській районній бібліотеці проведено поетичну годину «Пісенний диво-сад його душі» та розкрито викладку літератури «Поверни мене, доле, шляхами, у дитинство мене поведи».

Вірні друзі мої

             

Знову свято моє настає

Вас у гості запрошую я.

Я щасливий, що ви в мене є,

Вірні друзі, як совість моя.

Бо коли у біді, а чи в тузі

Опинявся в житті на краю,

Підставляли плече вірні друзі,

Щире серце і душу свою.

Приспів:

Вірні друзі мої, щирі друзі,

Вас сьогодні у мене багато,

Ви злетілись усі, ви до мене прийшли

Із близьких і далеких країв.

Вірні друзі мої, щирі друзі,

Радий вам я і в будні, і в свята,

Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,

Вірні друзі мої.

І веде мене доля моя

Крізь спекотливу тишу і грім.

Та ніколи не зраджував я

Рідній пісні і друзям своїм.

Я не знаю, ще скільки літ

По дорозі у вічність мине.

Але вірю, що друзі і світ

В суєті не забудуть мене.

Приспів:

Вірні друзі мої, щирі друзі,

Вас сьогодні у мене багато,

Ви злетілись усі, ви до мене прийшли

Із близьких і далеких країв.

Вірні друзі мої, щирі друзі,

Радий вам я і в будні, і  свята,

Моя пісня для вас, все найкраще  для вас,

Вірні друзі мої.

Це мій неповторний рідний край

Сміється в небі місяць молодий

І соловей до ранку не змовкає,

І білим сяйвом світяться сади,

А та любов на струнах серця грає.

То все мій неповторний рідний край,

Тут народився, тут живу й кохаю.

Співай же, серце, ти, музико, грай,

Такого краю більш ніде немає.

Приспів:

Тобі вклоняюсь, доленько моя,

За те, що в Україні народився,

Що у красі і щасті виріс я,         |

І материнським словом причастився!  |

Нового віку сонце вже встає

І нам його зозуленька віщує,

А українство дороге моє

Одвічно край свій любить і шанує!

Надія наша чиста, як роса,

Творити щастя в мирі і терпінні,

Чому всміхались світлі небеса       |

І ми були довічно всі єдині!       

Приспів.

Моє тут джерело, мій рідний край,

Тут народився, тут живу й кохаю.

Співай же, серце, ти, музико, грай, |

Такого краю більш ніде немає.      

Такого краю більш ніде немає!

У райськім саду (Яворина)

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,

Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.

Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,

І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,

І душею своєю я вас, як умів, причащав.

Але видно Господь мені краще життя напророчив,

І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів

На могилі моїй посадіть молоду яворину,

І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,

Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,

Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.

Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,

Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,

Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,

І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,

І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

Гурток "Павутинка"

           Засідання гуртка комп'ютерної грамотності «Павутинка» відбулося в Копичинецькій бібліотеці для дітей. Учасниками гуртка є дітей з малозабезпечених сімей району.   

«Голодомор – невиплакані сльози України»

Не сьогодні це сказано:

Час руйнувати і час будувати,

Час розкидати каміння і час збирати каміння.

Час мовчати і час говорити…

Настав час говорити.

            Нашому народу повертається історія, а історія - це правда. Минуле ще болить кожного з нас. Сьогодні, в час очищення, починаємо осмислювати самі себе – кожна людина і весь народ: що з нами сталося? Сміливішає пам'ять, мужніє душа, розковується свідомість, звільнена від страху. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати викривальні документи. Можна замести сліди злочинців. Можна переписувати історію на угоду скороминущим диктатором… Але з пам'яттю народу нічого не вдієш. Пам'ять передається із покоління в покоління

             Дуже нелегко гортати сторінки такої книги пам'яті, але гортати треба. Бо без правди про минуле, якою страшною вона б не була, не уявляється процес очищення та оновлення, що відбувається в країні.

            Нам, сьогоднішнім, важко зрозуміти, осягнути, що відбувалося в ті роки – 1932-1933. Страшна трагедія – Голодний Мор, яки забрав життя мільйонів українських людей.

            «Голодомор – невиплакані сльози України» під такою назвою районна бібліотека для дорослих разом із учнями 9 класу провели вечір-реквієм.

Про голодомор 1932-1933 років розповіла бібліотекар Мудра Н.В.

З оглядом літератури «Голодомор в художні літературі» ознайомила присутніх бібліограф Шустак Г. М..

До уваги учасників вечора книжкова виставка  "І було пекло на землі...".

У вечорі приймали участь Казимирів А. П.- класний керівник Бібліотекарі Лозінська Г.І., Град Л.С.. Із заключним словом виступила зауч школи Ізбаш Т. А.

Для того,  щоб молоде покоління знало ціну крихти хліба в голодовий рік, їм було роздано по окрайчику хліба.

Цикл книжкових виставок "Наш вернісаж"

         
              В бібліотеці для дітей м. Копичинці постій діє цикл книжкових виставок "Наш вернісаж", одна із  них "Паросток лемківського коріння", це виставка картин художника С. Ядловського, виходця із лемківщини уродженця с. Яблунів

"Вшанування славного земляка Василя Корчемного"

            У неділю, 13 листопада, у Хоростківській міській бібліотеці для дорослих за участю громадськості міста, району, області і столиці відкрито та освячено кімнату-музей відомого вченого, агронома-садівника, літератора, поета, краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України, Заслуженого працівника сільського господарства України Василя Григоровича Корчемного . У кімнаті-музеї розміщено видання, зібрані на протязі більш, ніж 60-річної діяльності Василя Корчемного. В актовому залі музичної школи м. Хоростків присутні вітали відомого земляка зі славним ювілеєм – 80-річчям з дня народження, яке він святкує 14 листопада. В урочистостях взяли участь  заступник керівника виконавчого апарату І.Соболь, який привітав ювіляра та вручив Подяку і вітальну адресу від Гусятинської РДА та районної ради, начальник відділу культури Р.Сагайдак.

"Воскресла світла доля Макогона, народного відродження співця"

            Дмитро Макогон – поет, прозаїк, громадянин, людина безкомпромісної, пристрасної вдачі, яка не дозволяла йому заплющувати очі на насущні проблеми бездержавного, роз’єднаного Російською та Австро-Угорською імперіями народу. Сина багатодітної селянської родини з Тернопілля Дмитра Яковича Макогона (народився 28 жовтня 1881 року в містечку Хоросткові), що здобув освіту в місцевій школі та Тернопільській гімназії, таким формувала участь у діяльності нелегального гуртка учнівської молоді, яким, за свідченням очевидців, опікувалися І.Франко та М. Павлик, та у радикальному русі на користь українського селянства, розповсюдження забороненої літератури.

            Світоглядні позиції митця (а це передовсім народницька ідеологія, пройнята гуманістичними інтенціями) зрештою чи не найповніше втілилися в його поетичному світі, сповненого громадянського пафосу, безкомпромісної революційної пристрасті, декларативного, а часом і маніфестного характеру, поєднаного із глибоко суб’єктивними, особистісними переживаннями. Принаймні в такому ключі сприймаються поезії Д.Макогона, написані упродовж 1900 – 1907 рр. і об’єднані у збірку «Мужицькі ідилії» (Чернівці, 1907), що вийшла, до речі, того ж року, коли в родині Макогонів народилася донька Дарина – в майбутньому відома українська письменниця Ірина Вільде.

            Лише після здобуття Україною державного суверенітету стало можливим оприлюднення невідомих архівних матеріалів про Д. Макогона як активного учасника Української військової організації, а пізніше – Організації українських націоналістів. Ідеться, зокрема, про ґрунтовну розвідку В. Качкана «Нові архівні документи про родину Макогонів».

            Як бачимо, Д. Макогона-поета та прозаїка донині фактично можемо віднести до невідомих широкому читацькому загалу. Ідеологічно проскрибований свого часу, його художній спадок належним чином не поцінований і не осмислений вітчизняним літературознавством. Недослідженими виявляються більшість поетичних і прозових текстів Д. Макогона, що репрезентують його світоглядні засади, індивідуальну манеру письма, особливості поетики, стильові домінанти, естетичну й образну системи тощо.

            Вшановуючи творчість земляка в бібліотеці для дорослих м. Хоростків розкрито книжкову виставку на тему: «Воскресла світла доля Макогона, народного відродження співця»

Є люди , як зорі, що світять крізь роки і ніч, а наш Сухомлинський – не гаснуча вічно зірниця

У нашому суспільстві сьогодні гостро постає проблема подолання зростання бездуховності молодого покоління , жорстокості, насильства, безвідповідальності, неповаги до старших, наркотичної та алкогольної залежності. Такі тенденції у молоді спостерігаються як і містах так і в селах. Яким же громадянином стане дитина, яка живе в такому оточенні? Що вона дасть суспільству? Які методи треба використовувати батькам, педагогам і бібліотекарям, щоб захистити дитину від згубного впливу сучасного середовища.

Шукаючи відповіді на ці питання зав бібліотекою села Товсте звернулась до творчості видатного українського педагога – гуманіста В.О. Сухомлинського і спільно із школою  провели усний журнал «Є люди , як зорі, що світять крізь роки і ніч

              А наш Сухомлинський – не гаснуча вічно                       

              зірниця  »

            На масовому заході висвітлені такі питання:

1. В. Сухомлинський – криниця нашої духовності.
2. Школа радості.
3. Від творчого педагога до творчого учня.
4. Гордися своїми предками.
5. Бібліотека - центр духовності.
6. В.О.Сухомлинський про особистість учня, вчителя і книгу.

           

           

«Подільська мрійниця»

           Гусятинська центральна бібліотека спільно з районною бібліотекою для дітей та учнями 9-го класу провели краєзнавчі читання  «Подільська мрійниця», приурочені 125-ти річчю від дня народження української дитячої письменниці, культурно-громадської діячки педагога, етнографа Іванни Омельянівни Блажкевич.

            Сторінки біографії І. Блажкевич перегорнула Н.В.Мудра.

            З творчістю письменниці  ознайомили завідуюча дитячою бібліотекою Н. Я. Пенюта.

            Вірші І.О.Блажкевич прочитали учні 9-го класу і бібліотекар Лозінська Ганна.

 Багато цікавого про письменницю розповів відомий краєзнавець  В.П.Горбоватий.

Учасники заходу мали змогу ознайомитися з викладкою літератури «І досить світить нам її зоря»

(На фото  бібліотекар Лозінська Г.)

«Дім, в якому живе книга»

30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.

Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік. Послугами книгосховищ користуються більше 17 з половиною мільйонів читачів.

            З нагоди відзначення Всесвітнього дня бібліотек  в бібліотеках району проводились бесіди «Знання – це скарб, книга – ключ до нього» (Верхівці, Оришківці), «Подорож до цікавої країни – бібліотеки» (Тудорів, Яблунів); круглий стіл «Книга завжди поруч з нами» (ЦБ).

            

            Розкрито виставку-рекламу  «Книжкові новини» (Гусятин ДБ), проведено дні відкритих дверей: «Від книги - до світла, до знань, до життя» (Копичинці б-ка для дорослих), «Візьму з собою в непросте життя поради мудрі з книг, як чисту воду» (Суходіл), бібліотечний урок «Візьму з собою у життя дороговказом книги наймудріші» (Товсте), пізнавальну годину «Пізнати мудрість допоможе книга» (Б-ки системи), конкурс ерудитів «Найкращий читач» (Красне), день книги «Казкова ніч у бібліотеці» (Личківці).

"Романтик серцем - реаліст душею"

«Не іменуй же мене поетом, друже мій. Я хочу бути тільки людиною, яких так мало на світі, я хочу бути тільки нею…»

29 вересня 2011року Гусятинською центральною бібліотекою проведено творчий екскурс «Романтик серцем – реаліст душею» до 105-ти річчя від дня народження Івана Павловича Багряного – поета, прозаїка, драматурга, публіциста, громадсько-політичного діяча. 

Іван Багряний – одна із найяскравіших і  найдраматичніших постатей в українському письменстві і громадянстві першої половини і середини ХХ ст.. Переслідуваний і караний на батьківщині, він не для всіх виявився бажаним і зручним і в еміграції, в діаспорі ; його цькували і йому погрожували розправою політичні супротивники; замовчуваний на Україні всі повоєнні роки, він тільки останнім часом став відомий нашим читачам.

Творчий екскурс, який провела бібліотекар відділу обслуговування Наталія Василівна Мудра,  пройшов біля розкритої книжкової виставки. Тут читачі мали змогу ознайомитися з творчістю І.Багряного.

«450-річчя Пересопницького Євангелія»

          29 серпня Україна відзначила 450-річчя Пересопницького Євангелія. Пересопницьке Євангеліє – один із найвідоміших європейських перекладів Святого Письма ХV-ХVI століть рідною мовою, шедевр рукописного мистецтва. З церковнослов’янської тодішньою письмовою староукраїнською мовою Євангеліє переписав чернець-переписувач Михайло Василієвич у 1556-1561 роках.

       В Гримайлівській бібліотеці розкрито ілюстративно-книжкову виставку «450-річчя Пересопницького Євангелія»

"Благословенна у віках - велична, славна Україно!" - під такою назвою на Гусятинщині відбулося святкування 20-ї річниці Незалежності України

            19 серпня о 14.30 год у Гусятині відбулося урочисте відкриття святкування 20 річниці Незалежності України. До центральної площі міста урочистою ходою пройшли делегації зі всіх районів Тернопілля та делегації місцевих громад. Під звуки Державного Гімну був піднятий Державний Прапор України. Предстоятель УАПЦ Мефодій, керуючий УПЦ КП Тернопільсько-Бучацької єпархії Нестор, Апостольський адміністратор Бучацької єпархії УГКЦ о.Дмитро Григорак відправили молебень за Україну. Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Валентин Хоптян, голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, голова Гусятинської районної ради Надія Хоптян та ровесники незалежності – юнь Гусятинщини, поклали корзини квітів до підніжжя пам’ятника Незалежності. Після цього святкування перенеслося на повністю реконструйований стадіон «Збруч», де відбулося його урочисте відкриття та освячення. До усіх присутніх з вітальним словом звернувся голова Тернопільської обласної державної адміністрації Валентин Хоптян. Очільник області передав вітання від Президента України Віктора Януковича та відмітив, що День Незалежності – найважливіше свято українського народу, яке закріпило багатовікові прагнення, ознаменувало нову віху в історії державотворення та забезпечило права і свободи кожного громадянина. В.Хоптян також подякував всім небайдужим людям, організаціям та установам, які підтримали ініціативу обласної державної адміністрації та долучилися до втілення у життя проектів важливих для краю, і кожного конкретного населеного пункту, продемонструвавши, як багато може зробити громада і влада, заручившись підтримкою меценатів, на яких завжди була багатою Тернопільська земля. Керівник області побажав, щоб кожна домівка була сповнена радістю, добробутом, теплом і любов’ю, а серце – оптимізмом і непохитною вірою в щасливе майбутнє.  

        У святкуванні 20-ї річниці Незалежності України активну участь прийняли бібліотекарі району . Кожна бібліотека представила матеріали краєзнавчого характеру.

Впродовж усього дня на стадіоні проходили святкові дійсва за участі професійних та аматорських художніх колективів, показові виступи відомих спортсменів та команд МНС і МВС. Неабияке враження на глядачів справило повітряне шоу та парашутний десант. 

         Завершилося святкування пізно ввечері естрадним калейдоскопом за участі народних артистів України, заслужених діячів мистецтв України, естрадних виконавців району. Останнім акордом свята став святковий феєрверк.