ЖІНКИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Вже вкотре, ми збираємось в місяці лютому, щоб вшанувати пам’ять жінок, для яких гасло „Нація понад усе!” було не просто словами, а змістом життя. Започаткувалось це свято в 50-х роках в діаспорі, коли до українців за кордоном дійшла звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Українські жінки, що відбували покарання нарівні з чоловіками, встали живою стіною перед радянськими танками, направленими на придушення повстання. Жінки прагнули захистити повстанців від розправи, вважаючи, що військові не вбиватимуть беззбройних жінок… Проте танки не зупинились. В’їхавши у табірну зону, вони сунули вперед, давлячи своїми гусеницями жінок і розстрілюючи всіх, хто не попадав під танками.

Після цих подій і виникла традиція вшанування українських жінок: і тих, що загинули під радянськими танками, і всіх героїнь, якими споконвіку багата українська земля. Вибрано лютий місяць тому, що у цьому місяці народились чи трагічно пішли з життя українські жінки, які залишили після себе не знищений тоталітарним комуно-більшовицьким режимом слід.

23 лютого в Копичинецькій міській бібліотеці для дорослих було організовано відео-урок пам'ять «Жінки в історії України» приурочений українським жінкам-героїням.

Детальніше тут: http://kopdorosbiblioteka.blogspot.com/2017/02/blog-post_23.html

ДУША НАРОДУ БРЕНИТЬ У СЛОВІ

Мова- це надійний місточок в майбуття, мудрості чиста криниця. Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам.

До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці-філії села Яблунів оформлено тематичну поличку на тему: «Слово- мови рідної основа». Для учнів 6-го класу, бібліотекар провела годину спілкування  «Народ скаже, як зав`яже». Говорили про багатство рідної мови, її красу, співучість і мелодійність, про повагу до надбань українського народу, до мови.

ДЗВЕНИТЬ СТРУМОЧКОМ РІДНА МОВА

                                Мово рідна, слово рідне,

                                Хто вас забуває,

                                Той у грудях не серденько,

                                Тільки камінь має!..

21 лютого - відзначаємо Міжнародний день рідної мови. До цього дня у бібліотеці с. Паївка проведено бесіду "Дзвенить струмочком рідна мовa"

ПРИПАДАЄМ ДО ТЕБЕ, НАШ ХРИСТЕ!

За благословенням його Святості Франциска папи Римського на Тернопільській землі перебував Чудотворний образ Ісуса Христа – Ікона Спас Нерукотворний. Цей неоцінений скарб християн зберігається у Папській захристії  Секстинської капелли.

20 лютого 2017 року працівники Гусятинської районної бібліотеки та районної бібліотеки для дітей мали унікальну нагоду молитовно приклонитися до Чудотворного  образу в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття  Пресвятої Богородиці в м. Тернополі. Звертали свої молитви в намірі за мир в наших серцях, наших родинах, в рідній Україні.

         Відомо дві версії походження Нерукотворного образу. Одна з них говорить про праведну жінку Вероніку, яка обтерла обличчя Христа під час хресної дороги. Інша вказує на історію зцілення едеського царя Авгаря ликом Спасителя, зображеного в чудесний спосіб на полотні, яким Христос обтер своє обличчя.

          Віримо, що Бог вислухає наші молитви  і поблагословить нас.   

ЛУНАЙ ВЕЛИЧНЕ НАШЕ СЛОВО

Мова – одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.     “Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива. Як їх почує!...”,- писав Тарас Шевченко. Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, – ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов’язок кожного.

         Викладка літератури розгорнута в бібліотеці- філії с. Самолуски «Лунай величне наше слово» пропонує читачам літературу, яка допоможе розвинути почуття національної гордості,виховати шану й любов до української мови, до батьківщини, національної культури ,  художнього слова, формувати культуру мовлення.

 МОВА - ДАР БОЖИЙ

    У бібліотеці с. Нижбірок спільно із школою проведено літературну годину "Мова - дар Божий", розкрито книжкову виставку "Мова - державна перлин нею завжди дорожіть: без мови нема України - тож мову, я матір любіть". 

СЛОВО РІДНЕ, МОВО РІДНА...

                  Я так люблю , я так люблю тебе ,

                  Моя співуча українська мово!

                  В тобі шумить Полісся голубе,

                  І дужі хвилі  гомонять  Дніпрові.

                 Як легко йти з тобою по землі

                 І підставлять вітрам лице відкрите!

                 Для мене ти  - як і насущний хліб,

                 Без тебе я не змогла би  в світі жити.

        З ініціативи ЮНЕСКО щороку  з 21 лютого 2000 року  у світі  відзначається  Міжнародний  день рідної мови. Його мета – привернути увагу  до підтримики мовного й культурного розмаїття .

       Бібліотекар сільської бібліотеки –філії  с. Тудорів Доскоч Н. В. провела з користувачами бібліотеки  бесіду «Слово рідне, мово рідна …» Бібліотекар звернувся до присутніх, наголосивши, що наша українська мова  найпрекрасніша, милозвучна, солов'їна, барвінкова. Читачі читали поезію про мову, про Україну, рідний край.

      Присутні мали змогу ознайомитися із книжковою виставкою  «Барви рідної мови», щоб глибше та більш досконало вивчити її.

Тож, докладаємо усіх зусиль, щоб українська мова вічно сяяла своєю неповторною красою, була діамантом для майбутньої  української цивілізації.

ЛЮБЛЮ Я МОВУ УКРАЇНИ ЗА НІЖНІСТЬ СЛОВА І КРАСУ

Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших, найбагатших і найкрасивіших мов світу, щедро напоєну теплими сонячними  променями, срібними жайворонковими переливами та солов’їними трелями, калиновим голосом сопілки.

         21 лютого  всі народи землі відзначають Міжнародний день рідної мови. З цієї нагоди в актовій залі ЗОШ  І-ІІІ ступенів селища Гусятин відбулося літературно-музичне свято «Люблю я мову України за ніжність слова і красу», яке підготували і провели працівники Гусятинської районної бібліотеки для дітей та вчитель української мови та літератури Цесак Тетяна Миколаївна разом із своїми вихованцями – учнями 6-А класу. 

Діти читали вірші, гуморески, розгадували загадки і кросворди.  Про красу рідної мови читала поезію бібліотекар районної бібліотеки Лозінська Г.І..

 Всі присутні, а це учні 6-Б і 6-В класів разом із вчителями Джавлюк М.О. та Рижевською Л.С. переглянули відео-кліп  «Українська мова» та «Рідна мова», познайомилися із книжковою виставкою «Слово - мови рідної основа».

 Привітав  дітей із святом рідної мови начальник відділу культури Гусятинської ОТГ – Рижевський С.І..

         Усе минає, а слово лишається. Зникають у безвісті царі, володарі. На порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають річки, гори перетворюються на купу каміння… все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. То ж хай живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова. 

       У Гусятинській районній бібліотеці для дорослих до Міжнародного Дня рідної мови організовано книжкову виставку "Українська мова: історія і сучасність".

НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ!

                                Господь вас вибрав з-поміж нас усіх,

                                Бо ви найбільш були цього достойні,

                                Щоби полинули в Його Небесний світ

                                Й спочили вічно у його долоні.

                                Свою ви місію вже на землі сповнили,

                                Хоч цвіт життя ще тільки забринів.

                                Ви рідний край так сильно полюбили,

                               Як сам Господь любити повелів.

20 лютого стало для нас назавжди пам’ятною датою – Днем Героїв Небесної Сотні. Країна вшановує пам’ять розстріляних снайперами та забитих до смерті “беркутівцями” і “тітушками” Героїв Майдану.

   У бібліотеці – філії села Верхівці організовано виставку присвячену героям Небесної сотні. Присутній список героїв та їхні фото, щоб односельчани бачили героїв в лице.

   Світла пам’ять і нашому герою – Руснаку Миколі. Він загинув 11 липня під час обстрілу «Градом» із боку російського кордону під Зеленопіллям.

   Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна. Небесне воїнство поповнилось ще однією сотнею. Небесною сотнею. Герої не вмирають!!!

ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Герой-це людина, яка знає ,що є блага, дорожчі за життя; людина ,яка присв`ятила своє життя служінню держави, себе одну - служінню багатьом"

                                                                       (Ефраїм Лессінг)

         Героїчна сотня, зробивши перший крок у боротьбі за відродження української нації, людської гідності, журавлинним ключем полинула у вирій вічності , ставши нашими ангелами - хоронителями у небі.

         20 лютого в загально-освітній школі ім . І. Пулюя розпочався захід приурочений 3-тій річниці розстрілу патріотів України на Майдані Гідності в "чорний четвер" 18-20 лютого 2014 р.

...Герої не вмирають, просто йдуть

З Майдану - в небо. В лицарі - зі смерті

Пливуть човни. Пливуть човни . Пливуть...

Героям слава- писано  у серці

         В організації роковин взяли участь працівники СБК , працівники дорослої та дитячої бібліотеки , вчителі та учні школи. Священники 2-х конфесій відправили поминальну панахиду за душі героїв "Небесної сотні".

ВОНИ ДИВИЛИСЬ В НЕБО

     В СидорівськІй  бІблІотецІ- філії розкрито викладку літератури  «Вони дивились в небо».

ВОНИ ЛИШ ПОЧИНАЛИ ЖИТИ

                                            Як журавлі ,що линули у небо,

                                            покинувши цей грішний світ,

                                            лишили по собі кривавий,

                                            героїчний слід…

«Небесна Сотня»- це загиблі герої  Революції Гідності. Портрети героїв назавжди увійдуть в історію країни, як борці за повноцінну європейську українську державу і справедливість. Минає третя річниця з тих трагічних подій,під час яких у центрі Києва, було вбито найбільшу кількість мирних мітингувальників. З 18 до 20 лютого в Україні вшановували пам`ять про подвиг загиблих героїв Небесної Сотні.

19 лютого в селі Яблунів, греко-католицька громада разом з отцем Михайлом відправили панахиду за загиблими на Майдані в Києві. В бібліотеці-філії села Яблунів  розгорнуто тематичну виставку: «Вони лиш починали жити», де користувачі бібліотеки мають можливість переглянути газетні шпальта з спогадами про цю трагедію, яка визначила подальшу долю країни.

Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та у нашій пам`яті. Слава й тим героям, які віддали своє життя, захищаючи кордони нашої держави.

НЕБЕСНА СОТНЯ

Героям Небесної сотні присвячується... 

     Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі. Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і учнів Вільхівчицької ЗОШ та молодь села: 19 лютого в приміщені школи відбувся вечір-реквієм, присвячений пам’яті героїв Небесної сотні. Зі сцени лунали чуттєві до сліз рядки віршів та пісень про Майдан, Небесну Сотню, Україну. На заході також були запрошені учасники АТО Глушко Сергій і Ходань Михайло, які поділилися своїми спогадами про війну на сході України. Після їхніх слів залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної сотні і українських солдат АТО.

    Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися впродовж останніх трьох років, не залишили байдужими. Тяжкий шлях ми надіємося, уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях.

Присутні  мали змогу переглянути  викладку літератури "Героям Небесної сотні  присвячується...» , яку підготувала бібліотекар  бібліотеки - філії с. Вільхівчик.

ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ДОЛЮ...

        Юні та сивочолі , східняки та західняки,  абсолютно різні і такі схожі – герої Небесної сотні. На виставці «Небесний батальйон» в Гусятинській районній бібліотеці для дітей представлені книги про тих, хто загинув у Києві у три найзапекліші дні18,19,20 лютого 2014 року.

         Кожен герой цих книжок повстав проти насилля, несправедливості, кожен здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової  України.

На виставці представлені також вірші наших земляків: Любов Печінки, Юліани Нестерович, Олени Закутій.

Запрошуємо всіх небайдужих: дорослих і юних познайомитися із запропонованими творами. Не можна допустити, щоб подвиг героїв Небесної сотні був марним. Вони загинули аби Україна та всі ми встали з колін, щоб почали змінювати  свою державу.

ТВОРИВ ДЛЯ НАС, ДЛЯ ЦЕРКВИ, ДЛЯ НАРОДУ

         В історії кожної нації є яскраві постаті. Тому дуже важливо віддати належне тим, хто у надзвичайно складний і суперечливий час запалював досвітні вогні правди, добра, справедливості й милосердя.

         У релігійно-культурному житті українського народу ХХ століття саме такою непересічною постаттю був наш краянин блаженніший кардинал  Йосиф Сліпий – мученик-сповідник Христової віри.

         З нагоди 125-чя від дня народження Патріарха у Гусятинській районній бібліотеці для дорослих пройшли християнські читання «Творив для нас, для церкви й України» для користувачів бібліотеки.

         Захід розпочався спільною молитвою за прославу слуги Божого Йосифа Сліпого, яку провів о.Петро Гудима.

         Директор ЦБС Фаберська М.М. акцентувала увагу присутніх на значимості постаті нашого славетного краянина для Української греко-католицької церкви і для України та її народу в цілому.

        Про дитячі та шкільні роки Йосифа Сліпого розповіла зав. відділом обслуговування Мотрук Г.Й.. 

Бібліотекар Голубович О.В. ознайомила слухачів з подальшим тернистим життєвим шляхом  Патріарха. 

Про свою зустріч з Йосифом Сліпим на засланні в Мордовії розповів Квасніцький С.М., який перебував там, як репресований малолітній в’язень.

         О. Петро зупинився на роках проведених в еміграції у Римі, та розповів про шляхи становлення греко-католицької церкви в Україні.

Виступи перепліталися з духовними піснями, які виконував хор церкви Покрови Пресвятої Богородиці та з духовною поезією яку читали бібліотекарі Град Л.С. і Лозінська Г.І..

 Також присутні мали змогу переглянути кадри з фільму «Патріарх. Життя Йосифа Сліпого» та ознайомитись з книжковою викладкою «Йосиф Сліпий – подвижник української національної ідеї».

За чашкою чаю учасники заходу продовжили своє спілкування з о.Петром.

125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАТРІАРХА ЙОСИПА СЛІПОГО

       

       Під такою назвою Хоростіквській міській бібліотеці для дорослих розкрито  книжкову експозицію на базі фондів д-ра М. Палія, присвячену главі Української греко-католицької церкви, кардиналу Йосифу Сліпому (1892-1984). Книги, представлені на виставці, розповідають про життя і боротьбу видатного українського церковного і громадського діяча, вченого і богослова, бібліографію праць кардинала Йосифа Сліпого.
підготовлено годину духовності «Заповіт Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого».

      Експоновано видання:

      О. Іриней Назрко , ЧСВВ Київські і Галицькі митрополити. Біографічні нариси (1590-1960) Рим 1962 р. Качмар В. Патріярх Йосиф обновник української католицької церкви. В-во Братства святого Андрея Первозванного. Чікаго 1976 р. 32с. Мартирологія українських церков у 4-ьох томах. Т. 2 Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. Релігія в житті українського народу: Збірник матеріалів наукової конференції у Рокка ді Папа (18-го. Х. 1963.- Мюнхен-Рим-Париж. – 1966 /спільне видання НТШ,  УБНТ, УВАН, УВУ на пошану Блаженнішого Верховного Архиєпископа Кардинала Йосифа Сліпого. 

ТВОРИВ ДЛЯ НАС, ДЛЯ ЦЕРКВИ Й ДЛЯ НАРОДУ

В історії кожного народу є яскраві постаті , без яких немислиме його минуле, сучасне і майбутнє. Тому дуже важливо віддати належне тим , хто у надзвичайно складний і суперечливий час засівав зерна правди , добра , справедливості, милосердя.

         Саме таким сіячем у релігійно - культурному житті українського народу  20 століття був наш краянин , патріарх Української греко-католицької церкви , кардинал Йосиф Сліпий, 125 -річчя від дня народження якого ми відзначили 17 лютого.

         Бібліотекар сільської бібліотеки-філії  с.Тудорів  Доскоч Н.В.  провела з користувачами бібліотеки християнську годину «Творив для нас, для церкви  й України», присвячена пам'яті цій великій людині. Бібліотекар розповіла про дитячі та шкільні роки патріарха.

    В бібліотеці оформлена виставка-портрет  «Славетний діяч церкви» , присвячена людині, яка протягом  усього свого життя боролась за українську церкву, відродження її релігійних традицій та духовності.

ТАК НІХТО НЕ КОХАВ...

                                Життя без кохання,

                                життя без любові –

                                То небо без сонця,

                                То небо беззоре!

                                Життя неможливе,

                                Воно не існує,

                                Коли наше серце

                      Любові не чує

Кохання – одне з найсильніших і найпрекрасніших людських почуттів. Заради нього і завдяки йому людина стає кращою, сильнішою, хоробрішою і в той же час, вона по – дитячому наївна і вразлива. В усі віки усі народи оспівували кохання двох людей в народній творчості - баладах , легендах, піснях та літературних творах. Слова про кохання, написані творчим пером, відображають думки тисяч і тисяч людей, передають те, що відчуває, але не може передати на папері кожен із нас.

         В день закоханих Самолусківська бібліотека-філія спільно з школою провела  вечір поезії "Так ніхто не кохав...". Звучала лірика видатних українських та зарубіжних поетів – класиків, а також сучасних поетів – Ліни Костенко, Г. Костів – Гуски, наших земляків – Л. Печінки( Патара Бачія), М. Супінки.

Продовженням свята стали різноманітні конкурси, в яких залюбки брали участь юнаки та дівчата, а на закінчення журі обрало ідеальну пару.

До уваги користувачів запропоновано бібліографічний огляд  літератури «Мелодія весни – поезія кохання».