середа, 11 травня 2016 р.

ДЕНЬ МАТЕРІ « І ДОБРОТА І ТЕПЛОТА ПОЄДНАННІ У СЕРЦІ МАМИ »

 
Слово і пісня – душа людини! У цьому ще раз переконалася читачі бібліотеки, які уже вкотре відвідала засідання клубу « Надвечір'я».
Не можна передати словами тих почуттів, які переживав кожен з нас – учасник свята.
      Темою засідання були слова «І доброта і теплота поєднані у серці мами», присвячене Дню Матері.
Ведучі свята працівники районної бібліотеки Фаберська М. М., Град Л. С., Осика М. П., теплими, душевними словами розкрили особливу роль матері, яка народжує дітей, віддає їм свою сердечну любов, теплоту і ласку.
 
Кажуть, що найкраще мовиться те, що пройшло крізь розум, душу і серце людини, що пережито й переболіло особисто. Це ми відчули на святі.
Теплими словами про свою неньку, ще зовсім молоду, яка в далекому 1944 році одержала похоронку про загибель чоловіка, розповіла Цілійовська Г. П. Залишившись з двома дітьми, мати взяла всі господарські клопоти на свої плечі. Мені здається, що не було такої роботи, яку моя мама не вміла б робити і в хаті, і в полі, і на подвір’ї…» - згадує Ганна Петрівна, сама уже мати, бабуся.
 
Незабутній образ рідної неньки стояв перед очима кожного з нас. І всі матері однаково добрі й ласкаві, жваві й працьовиті, кришталево чесні й правдиві, які пізно лягали і вставали далеко до сходу сонця, плекали, як квіти, своїх дітей.
Саме про це написав у своїх спогадах і вірші «Cповідь», заступник головного лікаря районної лікарні Гонтар М. М. Які ніжні слова підібрав він, щоб розкрити свою любов до рідної матері і висловив велику вдячність за її турботу про нього.
Не можна було стримати сліз, коли мова йшла про матерів Чухась Т. К., Трух О.С., сини яких стали героями у наші складні часи. Вони не повернулися живими зі Сходу, де йде війна за Україну. Але цих матерів ніщо не може заспокоїти. Кривавими сльозами вони оплакують своїх синочків, не вірять, що їх немає, що не почують від них слово «мама». Біль крає серце кожної матері України, бо гине цвіт, її надія і старість.
І у кожного з нас рвалося серце: «До яких пір будуть гинути наші сини?! Чому?! Навіщо?!».
Залишиться надовго у пам’яті розповідь мами та волонтера Перегінець З. С., яка так багато робить для усіх наших синів, що нині на фронті переживають труднощі і дякують за цю так потрібну допомогу.
 
Поділилася спогадами про відзначення Дня Матері далеко за межами України голова районної спілки політв’язнів і репресованих Турман О. Б.. Підкріплюючи свою розповідь фотографіями, Орислава Богданівна згадала роки перебування на заробітках в Італії, де жінки у День Матері згадували не лише рідну неньку, а й Божу Пречисту Матір – Богородицю, Матір Ісуса Христа.
Учасники клубу виконали безліч пісень, які підтверджували щиру любов до Матері Божої, рідної неньки та Матері – України.
 
 
Зворушливими були спогади, вилиті у власні написані і прочитані вірші матір’ю чотирьох дітей, бабусею і прабабусею Демкурою М. М.
 
А скільки віршів наших українських поетів , присвячених матері, прозвучало у виконанні працівників бібліотеки Лозінської Г. І., Град Л. С. та Пенюти Н.Я..
 
Спогади, розповіді, обмін враженнями продовжували полонити усіх нас за чашкою чаю, яку організували ці прекрасні працівники бібліотеки.
Так, природа щиро і щедро нагородила Матір великою любов’ю до життя, не тільки для того, щоб вона гарно плекала своє дитя, а й для того, щоб під її впливом, як під сонячним теплом пробуджувати в дитини почуття любові, яку рідна донечка чи синочок, у свою чергу, випромінюватиме у ставленні до всього гарного і благородного на Землі, а вирісши й одружившись, естафетно передаватиме цю любов своїм нащадкам.
 
Вчитель-пенсіонер Коваль Р А. висловила велику дяку творчо обдарованим працівникам районної бібліотеки для дорослих і районної бібліотеки для дітей, які у такі складні часи життя, дарують людям прекрасні й душевні години забуття і відпочинку.

 
 
   


 
 

Немає коментарів:

Дописати коментар